Бертрам Брокгауз
Бертрам Брокгауз | |
---|---|
Bertram Brockhouse | |
| |
Народився |
15 липня 1918[1][2][…] Летбридж, Канада |
Помер |
13 жовтня 2003[1][2][3] (85 років) Гамільтон, Канада |
Країна | Канада |
Діяльність | фізик, викладач університету, фізик-ядерник |
Alma mater | Університет Британської Колумбії і Торонтський університет |
Галузь | фізика |
Заклад | Університет Макмастера |
Аспіранти, докторанти | P. K. Iyengard |
Членство | Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Королівське товариство Канади і Американське фізичне товариство[4] |
Нагороди | Нобелівська премія з фізики (1994) |
Бертрам Невілл Брокгауз (англ. Bertram Neville Brockhouse; 15 липня 1918, Летбридж, Канада — 13 жовтня 2003, Гамільтон, Канада) — канадський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1994 році «за створення нейтронної спектроскопії» (спільно з Кліффордом Шаллом).
Життєпис
Бертрам Брокгауз був другим із чотирьох дітей в сім'ї Ізраеля Бертрама та Мейбл Емілі Брокгауз (ур. Невілл). Наприкінці 1926 року сім'я переїхала до Ванкувера, де в 1935 Бертрам Брокгауз закінчив школу ім. Короля Георга. Незабаром після цього сім'я, через бідність під час депресії, переїхала в Чикаго, де Брокгауз працював асистентом у лабораторії й займався ремонтом радіоприймачів. Оскільки ситуація в сім'ї після переїзду в Чикаго не покращилася, в 1938 родина повернулась до Ванкувера. Після початку Другої світової війни Брокгауз пішов добровольцем на флот і служив там до закінчення війни. На службі займався в основному експлуатацією обладнання ASDIC — попередника сонарів.
Після закінчення війни він вступив наприкінці 1945 року за допомогою департаменту підтримки ветеранів до Університету Британської Колумбії. Вивчав фізику і математику. У 1947 отримав ступінь бакалавра в лабораторії низьких температур. Після цього він перевівся до Університету Торонто і через 8 місяців отримав там ступінь магістра. Після захисту дисертації в 1950 Брокгауз отримав місце в лабораторії Чок-Рівер — канадській установі з ядерної енергії. З 1960 очолював там відділення нейтронної фізики.
У 1962 році Брокгауз став професором в /Університеті Макмастера в Канаді, де й працював до пенсії у 1984.
У 1994 році нагороджений, спільно з Кліффордом Шаллом, Нобелівською премією з фізики. У 1982 йому присвоєно звання кавалера ордена Канади, а в 1995 посвячено у компаньйони.
У жовтні 2005 року в рамках святкування 75-річчя університету Макмастера, Університетська авеню в місті Гамільтон перейменована на честь Брокгауза на Брокгауз-Вей.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Munzinger Personen
- NNDB — 2002.
Посилання
- Інформація з сайту science.ca (англ.)
- Інформація з сайту Нобелівського комітету (англ.)
- Б. М. Брукгауз. «Спектроскопія повільних нейтронів і Великий Атлас фізичного світу». Нобелівська лекція , УФН, том 165, випуск 12, грудень 1995(рос.)