Бершадський Юлій Рафаїлович

Бершадський Юлій Рафаїлович (нар. 9 січня 1869(18690109), Тирасполь, Бесарабська губернія, Російська імперія20 вересня (російська вікіпедія дає 27.09; в ін. джерелах зустрічається дата 26.09) 1956, Свердловськ, РРФСР, СРСР) — український художник єврейського походження, майстер портрету, пейзажу.

Бершадський Юлій Рафаїлович
Народження 9 січня 1869(1869-01-09)
Тирасполь, Бесарабська губернія, Російська імперія
Смерть 20 вересня 1956(1956-09-20) (87 років)
  Свердловськ, РРФСР, СРСР
Поховання Ivanovskoe cemeteryd
Національність український єврей
Країна Російська імперія УНР СРСР
Жанр живопис
Навчання Одеська художня школа, Петербурзька академія художеств
Діяльність художник
Напрямок портрет, побутовий жанр
Відомі учні Гончаренко Іван Іванович
Працівник Уральський державний технічний університетd

Життєпис

Народився у в бідній єврейській родині. Батько майбутнього художника не мав змоги гідно забезпечити родину. Юлій Рафаїлович спочатку навчався в хедері, потім його перевели в народну школу, а пізніше – в повітове чотирикласне училище. Вже у хедері хлопець виявив великий потяг і здібності до малювання. Проте в ортодоксальній єврейській школі малювати заборонялося релігією. Тільки до малювання орнаментальних прикрас ("мізрах") і розмальовки гральних карт хлопець міг застосувати свій талант.

У школі одразу виявив неабиякі здібності. Протягом першого місяця навчання він пройшов три відділення першого класу. Скульптор Іоріні, за старим звичаєм, давав копіювати хлопцеві естампи. Бершадський виконував їх блискуче, з копіткою закінченістю. Бершадський перейшов у гіпсово-головний клас, а в наступному році – у фігурно-гіпсовий.

У 1892 закінчив Одеську художню школу з двома срібними медалями. Він залишається ще два роки в Одесі через брак коштів. Через два роки у 1894 Бершадський вступає до Петербурзької академії мистецтв.

У 1899 закінчив Академію, виконавши картину "Базар на півдні" Це одне з ґрунтовніших творів майстра. На картині зображена базарна площа з групами людей і купою кавунів, залитих сонцем.

Через деякий час повертається до Одеси, але не пориває зв'язків з Петербургом. Усі свої нові картини він спочатку виставляє на Одеських виставках, а потім – на весняних академічних.

У 1906 разом із дружиною їде за кордон. Метою подорожі було подальше художнє вдосконалення, вивчення класичного живопису в музеях і знайомство з сучасним західним мистецтвом на виставках. Художник відвідує Париж, Мюнхен, Відень і Берлін.

Як зазначає Ігор Шаров, найбільше майстра вразив Париж. Місто підкорило величчю своїх перспектив та ансамблів. Потім – Лувр і Люксембург. А у Берлінському музеї художника вразили твори Веласкеса і Рембрандта.

Повернувшись до Одеси, Бершадський займається викладацькою діяльністю, працює над новими творами, щороку бере участь у виставках південноросійських художників.

У 1907 відкриває приватну художню студію. Поряд з учнями з багатих родин, він безкоштовно навчав талановитих дітей одеської бідноти. Педагогічний метод Юлія Бершадського полягає не стільки у поясненні, скільки у показі. Впевнений у собі, в своєму практичному знанні колориста і рисувальника, знаючий можливості палітри, Бершадський впевненою рукою показує студенту побудову форми, метод рисування будь-якої деталі: носа, ока, вуха; знайомить із змішуванням тону на палітрі, щоб домогтися кольору натури.

З 1933 професор Одеського художнього училища, з 1934 – професор на архітектурному факультеті Інституту інженерів цивільного будівництва.

У 1935 відбулася персональна виставка Бершадського. Саме тоді вперше громадськість ознайомилась з творчістю митця.

На початку війни Бершадський був евакуйований на Урал у місто Свердловськ. Не дивлячись на похилий вік, митець продовжував працювати. Був професором кафедри архітектури Уральського політехнічного інституту, створив цілу галерею портретів вчених і діячів культури. У 1949 року в Свердловську відбулася персональна виставка 80-річного художника.

Творчість

Митець виробив власну манеру, що склалася поступово поряд із впливом окремих майстрів. У ранніх пейзажах Бершадський відчув вплив Левітана, в подальшому — вплив Архипова, з його дослідами щодо світла, а потім Рєпіна і Сєрова. Визначився жанровий вибір Юлія Рафаїловича — це, в першу чергу портрет і побутовий жанр. Найулюбленіші техніки — пастель і олія.

Головні риси для творів Бершадського — це світлі тони, детальне письмо, зрозуміла проста композиція. Із самого початку свого творчого шляху Бершадський був і залишився реалістом.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.