Тирасполь
Тира́споль (або Тираспіль[2][3][4][5][6], рос. Тирасполь, рум. Tiraspol) — місто в Молдові, друге за розміром місто країни після її столиці, Кишинева. З 1990 — де-факто — є столицею самопроголошеної невизнаної держави Придністровської Молдавської Республіки. Лежить на лівому березі річки Дністер, пристань. Назва міста походить від античної назви Дністра — «Тирас». Станом на 2010 рік населення міста складає 148 917 осіб.
| Тирасполь Tiraspol | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 Тирасполь | |||||
| Основні дані | |||||
| 46°51′00″ пн. ш. 29°37′59″ сх. д. | |||||
| Країна |
 Молдова | ||||
| Регіон | Придністров'я | ||||
| Столиця для | Придністров'я | ||||
| Засновано | 1792 | ||||
| Перша згадка | 1790 | ||||
| Статус міста | 1795 | ||||
| Площа | 92.6[1] км² | ||||
| Населення | 148 917 осіб (2010) | ||||
| · густота | 1 608 осіб/км² | ||||
| Агломерація | Тираспольсько-Бендерська | ||||
| Висота НРМ | 26 ± 15 м | ||||
| Міста-побратими | Тернопіль, Айленбург, Ашдод, Бєльці, Білгород-Дністровський, Волгоград, Ізмаїл, Калуга, Комрат, Курськ, Миколаїв, Мінськ, Обнінськ, Одеса, Південно-Східний адміністративний округ, Сантарен, Сєверодвінськ, Сухумі, Тронгейм, Херсон, Цхінвалі, Черкаси | ||||
| День міста | 14 жовтня | ||||
| Телефонний код | (+ 373) 533 | ||||
| Часовий пояс | UTC+2 | ||||
| Номери автомобілів | Т --- -- | ||||
| GeoNames | 617239 | ||||
| Поштові індекси | 3300 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Довгопол Олег | ||||
| Вебсайт | tirasadmin.org | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
  Тирасполь Тирасполь (Молдова) | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Тирасполь у Вікісховищі | |||||
Один з центрів українського життя у Придністров'ї[7]. Поблизу міста діє пункт пропуску на кордоні з Україною Тирасполь—Гребеники.
Назва
Назва міста походить від грецької назви річки Дністер — (грец. Τύρας) і (грец. πόλις) — «місто». Псевдогрецька назва Тирасполя та деяких інших міст регіону пов'язана з популярним у 1780-1790-х роках «грецьким проєктом» Катерини II. В античні часи подібну назву мало давньогрецьке місто, розташоване на правому березі Дністровського лиману на території сучасного м. Білгорода-Дністровського Одеської області[8].
Географія
Розташування
Тирасполь розташований на південній околиці Східноєвропейської рівнини в степовій зоні. Місто розташоване на лівому березі річки Дністер за 90 км від місця її впадіння в Дністровський лиман. Тирасполь знаходиться неподалік від великих міст — приблизно за 105 км від Одеси і за 75 км від Кишинева, з якими він пов'язаний автомобільним та залізничним транспортом. Місто знаходиться у східноєвропейському часовому поясі.
| Відстань від Тирасполя до різних міст (автошляхами)[9] | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Тернопіль ~ 517 км Ясси ~ 214 км Кишинів ~ 75 км |  Мозир ~ 736 км Житомир ~ 499 км Вінниця ~ 413 км |  Воронеж ~ 1065 км Харків ~ 716 км Кременчук ~ 453 км | |||||||
Клуж-Напока ~ 682 км Бакеу ~ 349 км .svg.png.webp){kind=spacer} Бендери ~ 22 км |  | Ростов-на-Дону ~ 911 км Маріуполь ~ 720 км Миколаїв ~ 219 км | |||||||
Ізмаїл ~ 234 км Бухарест ~ 473 км Софія ~ 842 км | Татарбунари ~ 188 км | Одеса ~ 108 км | |||||||
Клімат
Зима в Тирасполі — коротка, триває близько 80 днів. Сніговий покрив нестійкий через часті відлиги, його потужність рідко перевищує 20 см. Різкі зниження температур нетривалі — від 3-х до 5-ти днів. Весна — рання, стійкий перехід середньодобових температур через 0 °C спостерігається на початку березня. З десятих чисел травня до двадцятих чисел вересня в Тирасполі середньодобова температура зазвичай вище 20 °C. Осінній період триває 75 — 80 днів. Для нього характерні перші заморозки в жовтні, рідше на початку листопада.
Середньомісячна температура найжаркішого місяця — липня +22 °C, найхолоднішого — січня −3,0 °C. Середньорічна температура — +9,6 °C. Абсолютний максимум — +45 °C, абсолютний мінімум — 33 °C. Тривалість безморозного періоду в році становить 180—200 днів. У цілому, річний хід температур характеризується рівністю, без різких перепадів.
| Клімат Тирасполя | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 0,7 | 2,3 | 7,8 | 16,5 | 22,5 | 25,8 | 27,4 | 27,3 | 23 | 16,1 | 8,6 | 3,3 | 15,1 |
| Середня температура, °C | −2,7 | −1 | 3,5 | 10,8 | 16,4 | 19,8 | 21,4 | 21 | 16,6 | 10,7 | 5 | 0,2 | 10,2 |
| Середній мінімум, °C | −6,1 | −4,3 | −0,7 | 5,1 | 10,3 | 13,8 | 15,5 | 14,7 | 10,3 | 5,3 | 1,3 | −2,8 | 5,2 |
| Норма опадів, мм | 33 | 35 | 28 | 35 | 52 | 72 | 63 | 49 | 38 | 26 | 36 | 38 | 505 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
.jpg.webp)
29 грудня 1791 (9 січня 1792), після завершення Російсько-австрійсько-турецької війни 1787—1791 роках, між Російською і Османською імперіями було укладений Ясський мирний договір, згідно якого новий кордон між двома державами встановлювався на південному заході по річку Дністер. До складу Російської імперії переходили українські землі між річками Південним Бугом і Дністром (так звана Ханська Україна). Ясський мирний договір посилив позиції Російської імперії на Кавказі й Балканах, призвів до остаточного загарбання усіх південноукраїнських земель російським імперіалізмом, створював сприятливі умови для розгортання експансіоністської політики Російської імперії[10].
У 1792 році російський фельдмаршал Суворов, у рамках організації Дністровської лінії, заклав фортецю Серединна на місці молдавського поселення Суклея. Тоді ж почалося будівництво церкви Святителя Христова Миколая[11]. У зв'язку з будівництвом міста, жителі села Суклея переселилися на три версти нижче по Дністру. При фортеці було засновано місто Тирасполь (статус міста з 1795). За переписом 1795 року в місті проживало близько 2,5 тис. осіб. До 1795 року Тирасполь був центром Очаківської області, а з 1806 року став повітовим містом Херсонської губернії. У 1816 році в місті налічувалося близько 5,3 тисяч жителів, до кінця першої половини XIX в. — близько 10 тисяч. У 1812 році, після окупації Бессарабії Російською імперією та за результатами Бухарестського мирного договору, кордони Російської імперії перемістилися до річки Прут, а військове значення Тираспольської фортеці втратилося. З 1835 року Тирасполь отримав статус повітового містечка, виконуючи переважно адміністративні та торгові функції. У 1867 році була побудована залізниця, яка об'єднала Тирасполь та Одесу, а в 1873 році — Кишинів[12]. У 1897 році в Тирасполі заснували винно-коньячний завод (сучасний KVINT). Спочатку це був очисний склад, який скуповував у населення виноматеріал і готував сорокаградусну горілку. З 1948 року підприємство почало виробляти коньячну продукцію, яка пізніше стала відомим брендом міста[13].
У період Першої світової війни розвиток міста сповільнився. У Тирасполі перші більшовики з'явилися 8 березня 1917 року, коли була утворена Тимчасова Рада робітничих депутатів Тираспольського повіту. 11 січня 1918 року в місті Тирасполі була встановлена радянська влада. У 1918 році правобережна Бессарабія увійшла до складу Румунського королівства, лівобережна Бессарабія у 1924–1940, включно з Тирасполем, увійшла до складу Молдавської АРСР. З 1929 року Тирасполь — столиця МАРСРу. У цей період в Тирасполі будувалися заводи, фабрики і навчальні заклади. У 1940 році Радянський Союз анексував Румунську Бессарабію — МАРСР стала частиною Молдавської РСР зі столицею у Кишиньові, Тирасполь стає районним центром Молдавської РСР. Тирасполь динамічно розвивався аж до кінця 1980-х років. Високі темпи промислового виробництва, будівництво нових індустріальних та інфраструктурних об'єктів сприяли припливу населення, як із районів Молдови, так і з Росії та України. За цей період населення міста значно зросло — до кінця 1980-х років населення налічувалося біл. ніж 200 000 мешканців[12].
З 2 вересня 1990 року — столиця самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки (тут розташовані парламент і уряд ПМР)[14][15].
Населення
Тирасполь розташований на півдні Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом Придністров'я, між Аненій-Нойським та Каушенським районами. Площа міста сягає 92,6 км²[1], густота населення — 1608 осіб/км².
- 1926 — 29,7 тисяч осіб
- 1939 — 38 тисяч осіб
- 1959 — 63 тисяч осіб
- 1970 — 105 тисяч осіб
- 1979 — 139 тисяч осіб
- 1989 — 205 тисяч осіб
- 2004 — 212 тисяч осіб[16]
- 2010 — 149 тисяч осіб
Згідно з переписом 2004 року місто має наступний національний склад: росіяни — 41,6 %, українці — 33,0 %, молдавани — 15,2 %, представники інших національностей (в основному гагаузи, болгари, білоруси, євреї та вірмени) — 10,2 %.[17]
За даними перепису, 90,4 % жителів міста прийняли громадянство ПМР, при цьому частина з них одночасно є громадянами наступних держав: Республіки Молдова — 16,2 %; Російської Федерації — 16,1 %, України — 12,4 %.
| населення | молдовани | росіяни | українці | болгари | інші | не вказано | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тирасполь | 144199 | 14,5 % | 41,7 % | 33,6 % | 1,6 % | 4,5 % | 4,1 % |
| Дністровськ | 12382 | 20,8 % | 42,4 % | 27,4 % | 1,1 % | 3,8 % | 4,5 % |
| Новотираспольський | 1488 | 20,8 % | 38,4 % | 31,5 % | 1,9 % | 7,3 % | |
| Кременчуг | 1094 | 42,4 % | 32,3 % | 18,6 % | 1,0 % | 5,8 % | |
| Тираспольська міська рада | 159163 | 15,2 % | 41,6 % | 33,0 % | 1,5 % | 4,5 % | 4,1 % |
Освіта та культура
Тирасполь має Державний університет, юридичний інститут, найвищий музичний коледж, філії вишів Росії та України, технікуми: харчової промисловості, плодо-овочевий, медичну школу, театр драми та комедії імені Н. Аронецької, Парк Перемоги.
З 1993 року в Тирасполі діє Республіканський український теоретичний ліцей-комплекс «Джерела».
Будинок Парламенту в Тирасполі
Стадіон «Шеріф»
Вид на Дністер та Парламент з готеля «АИСТ»
Готель «АИСТ»
Вид на військовий меморіал та парламент
Дністер у Тирасполі
Військовий меморіал
У центральній частині міста
Герб міста
Залізнична станція та автовокзал
З розробки Міністерства освіти Придністровської Молдавської Республіки почав вивчатися в школах Тирасполя предмет «Тирасполезнавство» починаючи з 1 вересня 2011 року.[18][19][20], а навчання стало шестиденним[21].
В основі предмета йде вивчення історії та географії Тирасполя, а також відвідуються виставки та інші об'єкти культури міста[22].
Ініціатива введення предмету «Тирасполезнавство» в шкільну програму міських навчальних закладів була розпочата у листопаді 2008 року. Постійна депутатська комісія Тираспольської міськради з народної освіти виступила зі звертанням до прес-служби міської ради народних депутатів міста Тирасполь. У рамках гранту для розробки шкільної програми для предмета у 2008 році було виділено 50 тисяч рублів ПМР[23][24].
Програму курсу «Тирасполезнавство» розробили викладачі-історики, а рецензування дисципліни провели співробітники Придністровського державного інституту розвитку освіти, Тирасполського об'єднаного музею і вчені-історики ПДУ[25].
Економіка та промисловість
Тирасполь — значний економічний і культурний центр. За радянських тут зосереджено більшість підприємств військово-промислового комплексу Молдови. Розвинута харчова промисловість, зокрема існують консервні та вино-коньячні заводи. Також розвинуті легка, хімічна та деревопереробна промисловості.[16]
Міста-побратими
- 1973 —
УРСР, Тернопіль[26] - 1981 —
Португалія, Сантарен[26] - 1987 —
Норвегія, Тронгейм[27] - 2002 —
Німеччина, Айленбург[28][29] - 2002 — Білорусь, Мінськ[30]
- 2004 — Україна, Миколаїв[1]
- 2006 — Україна, Білгород-Дністровський[26]
- 2006 — Росія, Волгоград[31]
- 2006 — Україна, Ізмаїл[26]
- 2006 — Росія, Калуга[26]
- 2006 — Росія, Курськ[26]
- 2006 — Україна, Одеса[26]
- 2006 —
Грузія, Сухумі[32][33] - 2006 — Україна, Херсон[26]
- 2006 — Грузія, Цхінвалі[26][34]
- 2006 — Україна, Черкаси[26]
- ? —
Ізраїль, Ашдод[26] - ? — Молдова, Бєльці[26]
- ? — Молдова, Комрат[26]
- ? — Росія, Обнінськ[26]
- ? — Росія, Південно-Східний адміністративний округ[26]
- ? — Росія, Сєверодвінськ[26]
Відомі люди
- Бочковський Володимир Олександрович — радянський військовий діяч, Герой Радянського Союзу.
- Зелінський Микола Дмитрович — український вчений, хімік-органік, академік АН СРСР.
- Іванов, Георгій Іванович (1882—1937) — колезький радник, педагог, директор Тираспольского Олексіївського чоловічого училища[35].
- Козак Михайло Павлович — зоолог-морфолог, професор.
- Кохаль Володимир Володимирович (* 1941) — український живописець, заслужений художник УРСР.
- Ларіонов Михайло Федорович — російський художник, один із засновників російського авангарду.
- Лутц Вільгельм Готлібович — український військовий діяч, підполковник Армії УНР.
- Матюшков Олександр Михайлович — український військовий діяч, підполковник Армії УНР.
- Отмарштейн Юрій Оттович — український військовий діяч часів Української Народної Республіки, полковник Армії УНР.
- Павлоцький Михайло Аркадійович — радянський військовий діяч, Герой Радянського Союзу.
- Попова Лариса Михайлівна — молдовська веслувальниця, учасниця літніх Олімпійських ігор 1976 та 1980 років.
- Сташевський Владислав Станіславович — російський поп-співак, популярний у 90-х роках.
- Фурманова Зінаїда Леонідівна — український кінокритик, сценарист.
- Цвєтков Гліб Миколайович — український політолог радянських часів.
- Шумський Юрій Васильович (1887—1954) — український актор.
Див. також
- Почесні громадяни Тирасполя
- Тираспольська група — ареал поширення пізньоскіфської культури у пониззі Дністра
Примітки
- Миколаїв. Міжнародне співробітництво. Офіційний портал Миколаївської міської ради. 24-02-2014. Архів оригіналу за 30-07-2010. Процитовано 10-03-2014.
- Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- Адміністраційна Мапа Української Соц. Рад. Республіки: Січень 1922 р. / Народ. Комісаріят Внутр. Справ ; уклад. С. Хургін. — 1:1 680 000 ; 40 в. у 1 дюймі. — Харків. — 1 к. : кольор., табл. адм. поділу, штемпель.
- Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
- Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
- Тираспіль // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1980. — Т. Кн. 2, [т. 9] : Тимошенко — Хмельницький Богдан. — С. 3209.
- Україна Молода :.: Видання | «Ми — не діаспора!». www.umoloda.kyiv.ua. Процитовано 25 грудня 2015.
- Сон Н. О. Тіра // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 97. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Розрахунок відстаней між містами на сайті Landi-Trans.Com. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 14 березня 2014.
- Чухліб Т. Ясський мирний договір // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 764. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Інгульський степ. Збірник / Упорядник В.А. Сердюк. – К.: Ярославів Вал, 2018. – 456 с.
- O istorie a Transnistriei(рум.)
- Энциклопедия виноградарства / главный редактор А. И. Тимуш. — Кишинев : Главная редакция Молдавской Советской Энциклопедии, 1986. (рос.)
- Tiraspol. Miriam Weiner's Routes to Roots Foundation(рум.)
- Parlamentul Republicii Moldova. Monitorul Oficial(рум.)
- Тирасполь. km.ru (рос.).
- http://pop-stat.mashke.org/pmr-ethnic-loc2004.htm
- POINT.MD — Новини — Придністров'я — Придністровських школярів ЧЕКАЄ «Тирасполезнавство» і шестиденка
- ТБ ПМР: З 1 вересня всіх школярів чекають нововведення[недоступне посилання з травня 2019]
- NR2.Ru::: З нового навчального року в школах придністровської столиці будуть викладати історію Тирасполя / 29.08.11 / Новий Регіон — Придністров'я. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014.
- С. МОРОЗОВ (14.09.2011). УЧИ ТА ЗНАЙ (рос.). Архів оригіналу за 03.12.2013. Процитовано 14 листопада 2013.
- http://www.nr2.ru/pmr/258587.html Архівовано 23 травня 2013 у Wayback Machine. У столиці Придністров'я планують вводити шкільний курс тирасполезнавства
- У столиці Придністров'я планують ввести новий шкільний предмет «Тирасполезнавство» — Туризм — ІА REGNUM
- NR2.Ru::: У столиці Придністров'я планують вводити шкільний курс тирасполезнавства / 25.11.09 / Новий Регіон - Культура. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014.
- http://allpmr.com/obrazovanie/3305-s-novogo-uchebnogo-goda-v-shkolax-pridnestrovskoj-stolicy-budut-prepodavat-istoriyu-tiraspolya.html З нового навчального року в школах придністровської столиці будуть викладати історію Тирасполя
- «Города содружества Тирасполя». novostipmr.com (рос.).
- Trondheims vennskapsbyer. trondheim.no (норв.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 10 березня 2014.
- Города-побратимы — Германия. Офіційний сайт Державної адміністрації міста Тирасполя та міста Дністровська (рос.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 10 березня 2014.
- Café Tiraspol. taz.de (нім.). 09-04-2005.
- Минск и Тирасполь плонируют укреплять сотрудничество. olvia.idknet.com (рос.). Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 10 березня 2014.
- С сегоднешнего дня у Тирасполя еще один побратим – город-герой Волгоград. olvia.idknet.com (рос.). 12-04-2006. Архів оригіналу за 13-11-2013. Процитовано 10-03-2014.
- Столица Приднестровской Молдавской Республики - Тирасполь отмечает 214 годовщину !. vspmr.org (рос.). 14-10-2006.
- Де-факто входить до невизнаної держави, Абхазії.
- Де-факто входить до невизнаної держави, Південної Осетії.
- https://odesskiye.info/uk/article-2603-odesiti-volodari-chiniv-tabeli-pro-rangi // Одесити - володарі чинів Табелі про ранги odesskiye.info, 03.02.2021
Література
- Ксенофонтов Іон, Лукін Тимур. Тирасполь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 84. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Tyraspol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 718. (пол.)
- Тираспіль // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1980. — Т. Кн. 2, [т. 9] : Тимошенко — Хмельницький Богдан. — С. 3209.
Посилання
| Придністров'я | Придністров'я | Придністров'я |
| Бендери |  |
Придністров'я |
| Каушенський район | Каушенський район | Придністров'я |