Бескид Микола

Народився 29 червня 1883 року. Його батько, Олександр Бескид (1854—1923), був сільським священиком місцевої греко-католицької церкви. Мав трьох молодших: Олександра (1887), Євгена (1890) і Корнеля (1892)[2].

Після закінчення початкової школи навчався з 1892 в Королівській католицькій гімназії в Прешові, яку успішно закінчив у 1900 році. Єпископ Ян Валій відправив його як обдарованого студента вчитися на факультеті теології в Будапешт. Як молодий богослов є повноправним членом Угорської спілки істориків на основі опублікованої робота «Історія абатства в Тапольці» (1903). Після богословських досліджень, він вирішив прийняти целібат і був висвячений на священика 14 квітня 1907 в Прешові[2].

Після висвячення залишається в Прешові. У 1908 році призначений розпорядником єпископської адміністрації. У 1911 році він здобув докторський ступінь з філософії в університеті міста Клуж в Румунії[2].

У 1920 році почав випускати в Прешові газету «Голос Руської нації», брав участь у створенні Руської народної ради і активно працював у Спілці Олександра Духновича в Ужгороді, де він був головою видавничої секції. Різко критикував чехословацький уряд за невиконання обіцянки про автономний статус Підкарпатської Русі. Його стрийко, Антон Бескид був у 1923—1933 губернатором Підкарпатської Русі[2].

У 1923 році переїжджає з Прешова до Леґнави, де служить священиком. В 1927 році іде у відставку, залишається жити в Леґнаві і зосереджується на написанні історичних праць[2].

Опублікував роботи «Карпатська Русь» (1920), згодом «Карпаторуська правда» (1932)

Автор книжок «Ю. А. Ставровський-Попрадов» (1928), «О. В. Духнович» (1930), «Кирилиця і глаголиця» (1930), «Історія Пряшівської єпархії» (1933) та інших. Під його редакцією вийшла збірка поезій Ю. Ставровського (1928), підготовлена до друку збірка поезій О. Духновича.

Був автором багатьох статей з історії, літератури, мовознавства. Його праці мали помітне значення в справі опрацювання й більш глибокого вивчення історії та культури українців південних схилів Карпат. Писав переважно язичієм, у поглядах на історію українського населення Карпат дотримувався москвофільської орієнтації.

• Список діячів науки і культури Лемківщини

• Енциклопедичний словник Лемківщини. — Львів: Астролябія, 2013. — 751 с., іл. 16 с. ISBN 978-617-664-028-8
• Довідник «Діячі науки і культури Лемківщини». — Львів, 2000. 124 с.
• Николай Бескидъ на благо Русинів. Ужгород. Выдавателство В. Падяка, 2005.
• ПОП, И.: Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород. 2006.
• КОВАЧ, Ф.: Краєзнавчий словник Русинів-Українців Пряшівщина. Пряшів. СРУС, 1999.
• MAGOCSI, P.R. — POP, I.: Encyklopedia of Rusyn history and culture. Toronto. University of Toronto, 2002.
• POP, I.: Podkarpatská Rus osobnosti její historie, vědy a kultury. Praha. Nakladatelství Libri, 2008.

• Діячі науки і культури Лемківщини