Бессараб Валерій Олександрович
Валерій Олександрович Бессараб (нар. 18 серпня 1944, Москва — 9 січня 2013, Київ) — український актор театру та кіно. Народний артист Української РСР (1987).
Валерій Олександрович Бессараб | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народився |
18 березня 1944[1] Москва, СРСР | |||
Помер |
9 січня 2013 (68 років) Київ, Україна | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Громадянство | СРСР→ Україна | |||
Діяльність | актор театру та кіно | |||
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (1965) | |||
Заклад | Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки | |||
Роки діяльності | з з 1958 | |||
IMDb | nm1952274 | |||
Нагороди та премії | ||||
Народний артист УРСР (1987) | ||||
|
Життєпис
Валерій Бессараб народився 18 серпня 1944 року у Москві.
У 1965 році закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Івана Карпенка-Карого.
З 1966 року працював у Київському театрі російської драми ім. Лесі Українки.
Грав у виставах, як «Діти Ванюшина» С. Найдьонова, «Віяло» К.Ґольдоні, «Як важливо бути серйозним» О. Уайльда, «Сподіватися» Ю. Щербака, «І відлетимо з вітрами» М. Зарудного, «Лихо з розуму» О. Грибоєдова, «Хижаки» О. Писемського, «ТБЕЖ» Б. Нушича, «Сава» Л. Андрєєва, «Молоді роки короля Людовіка XIV» А. Дюма.
Грав у фільмах «Ключі від неба», «На Київському напрямку», «Місяць травень», «Бухта Олени», «Здрастуй, Гнате» та багато інших.
Останні 16 років життя актор не з'явилявся ані в театрі, ані на публиці. Він довго хворів і не хотів, щоб його бачили безпорадним і майже безногим. За ним доглядала дружина — народна артистка України Ірина Дука.
Помер 9 січня 2013 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі[2].
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Пішов з життя Валерій Бессараб