Бетафіт

Бетафіт (рос. бетафит; англ. betafite; нім. Betafit m) — мінерал, танталоніобат урану.

Бетафіт
Абревіатура Btf[1]
Ідентифікація
Сингонія кубічна сингонія
 Бетафіт у Вікісховищі
Бетафіт, Колорадо
Бетафіт, Мадагаскар

Загальний опис

Хімічна формула: (Са, Na, U)2(Ti, Nb, Ta)2O6(O, OH, F). Сингонія кубічна. Кристали октаедричні, іноді додекаедричні. Спайності немає. Твердість 4-4,5. Густина 3,7-5. Колір зеленувато-коричневий. Блиск восковий до скляного. Метаміктний. Злом раковистий. Крихкий. Знайдений у пегматитах на Мадагаскарі, в Сибіру і в Норвегії. Асоціює з пірохлором.

Різновиди

Розрізняють:

  • бетафіт алюмініїстий (відміна бетафіту з Маньчжурії, що містить 15,68 % Al2O3);
  • бетафіт ітріїстий (відміна бетафіту, яка містить до 11 % Y2O3);
  • бетафіт рідкісноземельний (те ж саме, що й бетафіт ітріїстий);
  • бетафіт свинцевий (відміна бетафіту з відношенням Pb: U=3:8);
  • бетафіт танталистий (відміна бетафіту, яка містить до 30 % Ta2O5);
  • бетафіт титановий (відміна бетафіту з відношенням Ti: (Nb+Ta): Fe = 9 : 3 : 1);
  • бетафіт цирконіїстий (відміна бетафіту з карбонатитів Карелії, яка містить до 10 % ZrO2).

Див. також

Примітки
  1. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бетафіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Бетафіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.