Бетті Вільямс

Бетті Вільямс (англ. Betty Williams; 22 травня 1943, Белфаст — 17 березня 2020, там само) — лауреат Нобелівської премії миру 1976 року спільно з Мейрид Корріган.

Бетті Вільямс
англ. Betty Williams
Народилася 22 травня 1943(1943-05-22)[1][2][…]
Белфаст, Північна Ірландія, Велика Британія[3]
Померла 17 березня 2020(2020-03-17)[4] (76 років)
Белфаст, Північна Ірландія, Велика Британія
Країна  Північна Ірландія
Діяльність антивоєнна активістка
Alma mater St Dominic's Grammar School for Girlsd
Знання мов англійська
Заклад Університет Nova Southeasternd і Sam Houston State Universityd
Членство Nobel Women's Initiatived[5]
Конфесія католицтво
У шлюбі з Ralph Williamsd і James Perkinsd
Нагороди

Нобелівська премія миру (1976)

Народна премія мируd (1976)

медаль Карла фон Осецькогоd (1976)

IMDb ID 1752915

Перші роки життя

Бетті Вільямс народилася в сім'ї, де батьки належали до різних конфесій, батько був протестантом, а мати католичкою. Вона виросла з терпеливим ставленням до релігії та прагненням до захисту мирних людей. На початку 1970-х років вона почала брати участь у заходах проти насилля, які очолював протестантський священик.

Нобелівська премія

У 1976 році в ході інциденту між британськими військами і активістом Ірландської республіканської армії в Белфасті вбито троє невинних дітей. Вона разом з родичкою загиблих дітей Мейрід Корріган по телебаченню закликала всіх жінок, незалежно від їхнього віросповідання, виступити з засудженням терору в Північній Ірландії. Була проведена мирна жіноча демонстрація, після якої вони заснували «Північно-Ірландський мирний рух» (пізніше перейменований в «Товариство мирних людей» — Community of Peace People). Діяльність організації сприяла мирному врегулюванню кривавого конфлікту в Північній Ірландії. До складу місцевих груп входили колишні противники, які проводили заходи, що сприяли зміцненню довіри. Їх метою був початок мирного процесу знизу.

У цьому ж році засновниці отримали премію миру «в знак визнання заслуг у справі миру».

Діяльність після отримання премії

Після отримання премії Бетті Вільямс продовжила громадську діяльність. Разом з Мейрид Корріган відвідала понад 25 країн, у яких провела зустрічі з багатьма політичними і релігійними лідерами.

У 1997 році відвідала Чечню після закінчення Першої чеченської війни для допомоги дітям. У 2013 році разом з іншими нобелівськими лауреатами звернулася до президента Росії Путіна на захист активістів Грінпісу, заарештованих у справі Arctic Sunrise[6]

У 1982 році з сім'єю перебралася до США, де зайнялася викладацькою діяльністю. Проживала в Гантсвілі (Техас). Отримала ряд нагород, стала професором політичних наук та історії в університеті Сем Х'юстон (Гантсвіль), а також почесним доктором права Єльського університету.

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #136901492 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. E' morta Betty Williams, premio Nobel e ideatrice della Città della Pace
  5. https://nobelwomensinitiative.org/laureate/
  6. Путін відповів нобелівським лауреатам, які заступилися за активістів «Грінпіс»: Ви звернулися не за адресою

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.