Бжеські
Бжеські — польські шляхетські роди.
гербу Бонча
Бартош Папроцький, Шимон Окольський про них не писали. Власне, Куніцькі, які стали писатись Бжеськими через власне поселення. Ян, Людвік підписали вибір королем Яна III Собеського.
гербу Окша
Походив від Вільгельма — рідного брата краківського єпископа Нанкєра (Nankier)
Представники
- Ян з Бжеська — краківський каштелян 1311 року
гербу Ястребець
Папроцький, Окольський про них не писали. Представники роду в Сєрадзькому воєводстві підписувалися «з Бжози».
Представники
- Самуель з Бжози — учасник багатьох «славних експедицій» для Королівства, помер 1643
- Александер з Бжози — дідич Калушова
- Миколай з Бжози, дружина — Ізабелла Ліґенза гербу Півкозич
гербу Цьолек
Походили з Бжезець (Стенжицький повіт). Мали вплив у Сандомирському воєводстві. Деякі представники роду посідали впливові уряди у Подільському воєводстві, породичалися з представниками впливових родів Галичини, Поділля
Представники
- Цьолек — чоловік Анни Монастирської-Язловецької, зять Миколая[1]
- Миколай — ротмістр поточної оборони, кам'янецький староста
- Ян, дружина — Анна з Вольських
- Габріель — канонік познанський у 1570 р.
гербу Правдич
варіант гербу Правдич
Відгалуження родів Нєборовських, Кобильніцьких у Плоцькому воєводстві.
Представники
- Кмачола — військовик, висланий князями Мазовії, загинув у бою проти татар
- Вацлав — староста плоцький
Примітки
- Żelewski R. Jazłowiecki (Monasterski) Mikołaj h. Abdank // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1964. — T. XI/1, zeszyt 48. — S. 123—124. (пол.)
Джерела
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — t. 2. — S. 166—173. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — 820 s. — S. 205—207. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.