Вольські

Походив від сина князя Кейстута Патрика.

• Дмитро, Федір (Теодор) — загинули в битві над Ворсклою 1399 року

Шляхетський рід гербу Беліна[1]

Шляхетський рід гербу Геральд[1]

Шляхетський рід гербу Гриф[1]

Ймовірно, мали цей герб. Підписувалися «з Русінова».

Шляхетський рід гербу Єліта[1]

Про них не згадував о. К. Несецький.

Шляхетський рід гербу Косьцеша[2]

Шляхетський рід гербу Лебідь[3]. Так звані Дунін-Вольські.

Шляхетський рід гербу Лис[4]

Шляхетський рід гербу Любич[4]

Шляхетський рід гербу Наленч[4]

Шляхетський рід гербу Новина[4]

Шляхетський рід гербу Одровонж[4]

Шляхетський рід гербу Огоньчик[5]

Шляхетський рід гербу Остоя[5]

Шляхетський рід гербу Лис[5]

Шляхетський княжий рід гербу Погоня[6]

Шляхетський рід гербу Полукоза[7]. Були власниками Підгайців. За Каспером Нєсєцьким, походили з Ґовартової Волі Сохачевської землі Равського воєводства.

• Якуб Вольський — у 1461 році Ян (Іван) та Олександр Горайські («брати неподільні») надали йому багате війтівство[8]
• Міколай Вольський — каштелян равський
  • Миколай (ІІ) (†1548)  — син Міколая, каштеляна равського, закінчив Краківський університет, 1503 — прийнятий на службу до великого коронного канцлера Яна Ласького, був у Єрусалимі 1511—1512, де вступив до ордену лицарів Гробу Господнього; після того — каштелян сохачевський; брав участь у битві під Оршею у вересні 1514 року; 9 травня 1518 іменований охмістром (управителем палацу) королеви Бони. Одружився 1521 з Анною Глинкою (пол. Glinka), родичкою Яна Ласького. У 1534 р. викупив місто Підгайці з маєтками (Підгаєцьким ключем) в єпископа РКЦ Якуба Бучацького за 10 000 флоринів.[9] Помер 18 травня 1548 р. Його сини — Станіслав, Міколай, Зиґмунт.
    • Станіслав Вольский «на Підгайцях» (1523—1566) — син Міколая Вольського (ІІ), дідич Підгайців, каштелян сандомирський, староста кшепицький, у 1563—1566 надвірний коронний маршалок, близький до короля Зиґмунта ІІ Августа. Був одружений двічі: у першому шлюбі мав дочку, в другому — з Барбарою з Тарновських (померла 1570 року), донькою сандомирського воєводи Станіслава «Спитка» Тарновського (1514—1568) — синів Міколая, Яна, дочок Зофію і Катажину[10]
      • Барбара з Вольських — перша дружина брест-куявського воєводи Рaфaла Лещинського (1526—1592)[11], їхній син Анджей Лещинський (1559—1606).
      • Міколай (1553—1630) — син Станіслава, алхімік, дідич Підгайців, у 1605 продав місто Станіславові Ґольському;
      • Ян — син Станіслава, зять[12] Єжи Язловецького, у 1583 згаданий як дідич Підгайців;
      • Зофія — дочка Станіслава, перша дружина київського підкоморія Дмитра Скуміна-Тишкевича (†1609)[13]
    • Міколай (ІІІ) (†1567) — син Міколая (ІІ), пробощ Плоцька, біскуп холмський (1561—1562), з 1562 — біскуп куявський. Радник короля Зиґмунта Августа у закордонних справах.
    • Зиґмунт — син Міколая (ІІ), каштелян черський, староста варшавський, одружений з Варварою з Глібовичів. Діти — Міколай — каштелян вітебський, дідич Кремінниці (ВКЛ), Казімєж, Марцін — підкоморій коронний;

• Миколай — вітебський каштелян[14]

Шляхетський рід гербу Помян[5]

Шляхетський рід гербу Прус[15]

Шляхетський рід гербу Равич[16]

Шляхетський рід гербу Роля[16]

Шляхетський рід гербу Топор[17]

Шляхетський рід гербу Штемберг[16]

Шляхетський рід гербу Юноша[2]

• Катажина з Ґосьнєвіч Вольська — перша дружина Єжи Збіґнєва Оссолінського (†1729)[18]
• Вольський (прізвище)

• Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. / ‎Jan Nepomucen Bobrowicz. — 1842. — T. 9. — S. 401—409. (пол.)
• Niеsiеcki К. Кorona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — Т. IV. — 820 s. — S. 588—591. (пол.)

• Osoby o nazwisku „Wolski” w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego. (пол.)
• Jazłowieccy (01). (пол.)
• Genealogia rodu Wolski herbu Korwin. (пол.)