Битва біля Лівобережної Сокілки

Битва біля Лівобережної Сокілки — бій, що відбувся 11 (22 за н. ст.) квітня 1709 року (12 квітня за шведським календарем), під час Північної війни, на території сучасної Полтавщини між шведськими і козацькими та російськими військами.

Битва біля Лівобережної Сокілки
Північна війна
Дата: 11 квітня (22 квітня) 1709
Місце: біля сучасного села Лівобережна Сокілка в Кобеляцькому районі Полтавської області
Результат: Перемога Швеції та українських козаків
Сторони
Швеція
Військо Запорозьке		 Московське царство
Командувачі
Карл Крузе Карл Ренне
Військові сили
8 2730 шведської кавалерії,
7 500 козаків Івана Мазепи,
3000 запорозьких козаків
4 гармати		 7 000 піхоти
Втрати
290 вбитих та поранених (шведська інформація), 800 вбитих, 4 гармати (звіт К.Ренне)[1] 400 вбитих та поранених (шведська інформація), 50 вбитих (звіт К.Ренне)[1]

Передісторія

У кампанії 1709 року шведська армія Карла XII діяла на Україні, при цьому на бік шведів перейшли гетьман Іван Мазепа з частиною запорізьких козаків на чолі з Костем Гордієнко.

Росіяни, щоб уникнути генеральної битви, вели «малу війну», всіляко досаждаючи шведам і регулярно нападаючи на їх окремі загони. На початку квітня 1709 року кавалерійський корпус генерал-лейтенанта Карла Ренне відправився «розвідати ворожі обороти» і «для переманювання запорожців». Проти російських солдат шведи направили кавалерію генерал-майора Карла Крузе з козаками.

Чотири тисячі запорожців, що приєдналися до королівського війська справили на регулярне шведське військо несприятливе враження: «ненавчені і негожі люди, у третини не було рушниць, а тільки короткі піки й коси на жердинах». Закинувши рушниці і сіряки на вози, дві тисячі запорожців «йшли як стадо овець» збоку від 2,5-тисячної колони шведських кавалеристів. Вони настільки виснажилися в нічному марші, що шведи до бою залишили частину своєї кінноти для їх прикриття[2].

Битва

22 квітня 1709 року (12 квітня за шведським календарем) шведи, скориставшись туманом, раптово атакували російський кавалерійський корпус Карла Ренне і притиснули його до річки. Запорозькі козаки зайнялися грабунком російського обозу, відмовилися коритися генералу Крузе і, таким чином, в битві не брали участь. Ренні зумів відновити порядок і пішов на прорив.

Шведи писали, що вони переслідували російських протягом 11 миль, при цьому втрати росіян склали 400 убитих і 1000 поранених. Самі шведи відзвітували про втрату 290 чоловік убитих і поранених.

К.Ренне, в свою чергу, оголосив про свою перемогу і загибель 800 шведів, включаючи полковника Гільденштерна, а також захоплення 4 гармат. Свої втрати він оцінив в 50 чоловік.

Підсумок бою

Бій не змінив стратегічної обстановки. Армія Карла XII переправилася на правий берег р. Ворскла і незабаром приступила до облоги Полтави.

Примітки
  1. А. Б. Широкорад. Мифы и реалии Полтавской битвы. 2010 год.
  2. В. А. Артамонов. Осада Полтавы в 1709 году (по шведским источникам), Вопросы Истории, 2004-11-30VPI -No.011

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.