Битва при Бояці
Битва при Бояці — битва, що відбулась 7 серпня 1819 року під час війни за незалежність латиноамериканських колоній від Іспанії.
Битва при Бояці | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
компанія Болівара з визволення Нової Гранади | |||||||
Битва при Бояці, Мартін Товар і Товар | |||||||
| |||||||
Командувачі | |||||||
Сімон Болівар Франсиско Сантандер |
Хосе Баррейра | ||||||
Військові сили | |||||||
2850 | 2670 | ||||||
Втрати | |||||||
13 вбито 53 поранено |
100 вбито 150 поранено 1600 полонено |
Передумови
У травні 1819 року генерал Сімон Болівар на чолі війська числом 3400 осіб подолав Анди й дістався Нової Гранади. 27 червня йому вдалось витіснити 300 іспанців з Пайї. В липні число солдат Болівара скоротилось до 1 900 осіб. Той загін вирушив до Санта-Фе-де-Боготи. 25 липня війська повстанців здобули перемогу в битві при Пантана-де-Варгасі.
Іспанське 3-тисячне військо, що відступало, дісталось берегів річки Бояка. Основу іспанського загону складали індіанці, а очолював їх генерал Хосе Марія Баррейра. Болівар натомість мав 2500 вояків.
Битва
7 серпня повстанці почали атаку, розбивши армію Баррейри. Самого генерала було взято в полон, а потім, разом із тридцятьма іспанськими офіцерами – розстріляно.
Наслідки
Битва при Бояці стала вирішальною для всієї кампанії. Довідавшись про поразку іспанських військ, віцекороль Хуан де Самано був змушений тікати до Картахени. А Болівар дістався Боготи, де проголосив незалежність країни, що отримала назву Велика Колумбія.