Битва під Лачинем
Битва під Лачинем — битва між саксонським військом і ратарами, що відбулась 4 вересня 929 року н. е. біля сучасного німецького міста Ленцен (розташоване на кордоні між Мекленбургом та Бранденбургом).
| Битва під Лачинем | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Військо слов'ян | Військо Генріха І Птахолова | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Граф Бернгард; граф Тітмар I Мерсебурзький | |||||||
Перемога німецького війська була абсолютною, і ще більше посилила німецький вплив на територіях вздовж Ельби.
Привід
В серпні 929 ратари знялись із земель, на яких у сучасній Німеччині розташовується Нойбранденбург і Нойштреліц, та розграбували укріплення Вальслебен, що стоїть на річці Ухте (сьогоднішня Саксонія-Ангальт). Воно було прикордонною фортецею і сторожовим пунктом від набігів бодричів та лютичів.
Реакція
Імператор Генріх І Птахолов відправив військо, що переправилось через Лабу поблизу Лачина. За наказом прикордонних графів Бернхарда і Тітмара розпочалась облога слов'янського укріплення Лачин, що був воротами в землі лютичів та бодричів. Після п'ятиденної облоги на допомогу обложеним підійшло слов'янське військо, проте його було розбито (реформована Генріхом армія мала важку кавалерію, на відміну від переважно піших слов'ян). Врешті пало і місто, його розграбували і спалили. Відукунд із монастиря Корвей в своїй праці «Історія саксів» в 973 описував ці події таким чином, ніби доблесне і відважне військо під Божим благословенням розбило нечестивих варварів.
Джерела
- Joachim Herrmann: «Die Slawen in Deutschland». Berlin 1985 (нім.)
- Widukind (von Corvey): Sächsische Geschichte nebst der Schrift über die Herkunft der Schwaben. Essen/Stuttgart 1986 (нім.)