Бички (село)
Бички — колишнє село в Україні, за 24 км від ЧАЕС, на правому березі річки Уж, в Іванківському районі Київської області.
село Бички | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська |
Район/міськрада | Іванківський |
Рада | Розсохівська |
Основні дані | |
Населення | 0 |
Зняте з обліку | 1999 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°12′53″ пн. ш. 29°52′37″ сх. д. |
Карта | |
Бички | |
Бички | |
Мапа | |
Історія
Виникло у 1-й чверті 19 ст. як поселення при заснованому 1805 року старобрядницького Свято-Микільського чоловічого монастиря з церквою Різдва Христового та каплицею Димитрія Мироточивого (храми звели 1829 року).
У 1960-80-і роки село підпорядковувалося Розсохівській сільській раді. У 1981 році у селі мешкало 250 мешканців.
Після аварії на станції 26 квітня 1986 р. село було відселене внаслідок сильного забруднення, мешканців переселили у с. Недра (Баришівський район). Офіційно зняте з обліку 1999 року.
Зовнішні зображення | |
---|---|
Мапа із зазначенням розташування Бичків | |
На початку 2000-х років киівські сестри-послушниці обрали цю віддалену та історичну місину для відродження монастирського скита:
А ця довга дорога, що петляє серед казкового соснового лісу веде в село Бички, де зараз розташовується, заново відбудований, жіночий православний Пустинно-Микільський монастир, скит Києво-Покровського монастиря.![1]. |
Джерела
- Список населенных мест Киевской губернии. К., 1900;
- Лаврентій Похилевич. Краєзнавчі праці. Видавець О.Пшонківський. Біла Церква, 2007.
- Офіційне рішення про зняття села з обліку
Примітки
- «Храмы Чернобыльской Зоны отчуждения» До революції цей монастир називався Ново-Нікольський, закритий за радянської влади. Донедавна тут знаходилися тільки руїни однієї кам'яної церкви, побудованої в 1829 році. zametkiev.livejournal.com. Процитовано 23. 12. 2015.