Блантер Матвій Ісакович

Бла́нтер Матві́й Іса́кович (28 січня [10 лютого] 1903(19030210), Почеп, Чернігівська губернія — 27 вересня 1990, Москва, РРФСР) — радянський композитор.

Блантер Матвій Ісакович
Народився 28 січня (10 лютого) 1903[1]
Почеп, Мглинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 27 вересня 1990(1990-09-27)[2][3] (87 років)
Москва, СРСР[2]
Поховання
Новодівичий цвинтар : 
Країна  СРСР
Діяльність композитор, кінокомпозитор
Alma mater Q16669119?
Членство Спілка композиторів СРСР
Роки активності з 1920
Magnum opus Катюша
Нагороди


IMDb ID 2169076

Біографічні відомості

Був одним з чотирьох дітей в родини купця Ісаака Борисовича Блантера (помер 1924) і актриси Тетяни Євгенівни Вовсі, родички Соломона Міхоелса та репресованого професора М. С. Вовсі.[4][5] Батько мав на станції Унеча стружковий завод та гасові склади, займався зерноторгівлею.[6]

У Почепі навчався в реальному училищі, але ще до Першої світової війни сім'я переселилася до Курську.[7][8]

В 1915—1917 роках навчався в Курському музичному училищі по класах фортепіано та скрипки; навесні 1917 року поїхав до Москви, де в 1917 — 1919 роках навчався в драматичному училищі Московського філармонічного товариства по класу скрипки О. Я. Могилевського. Займався композицією у Г. Е. Конюса (1920–1921).

У 1920—1921 керував музичною частиною естрадної студії «Мастофор».

У 1926—1927 — завідувач музичною частиною Театру сатири.

У 1930—1931 — завідувач музичною частиною Магнітогорського драматичного театру.

У 1928—1929 — завідувач музичною частиною Театру вистав Будинку друку.

У 1932 — завідувач музичною частиною Пересувного театру журналу «Крокодил».

У 1932—1933 — завідувач музичною частиною Горьковського театру мініатюр.

У 1936 був призначений художнім керівником Державного джаз-оркестру СРСР.

Був членом Антисіоністського комітету радянської громадськості

Займався творчістю до 1975 року. Є автором більш ніж 2 тис. пісень. До найпопулярніших пісень Блантера належать: «Катюша», «Чуєш…Ти чекай мене» (Жди меня), «Під зорями балканськими», «Пшениця золота», а також Футбольний марш. Великого поширення набули пісні Блантера про героїв громадянської війни в Україні — «Партизан Железняк» та «Пісня про Щорса», в яких композитор використав інтонації українського народного мелосу.

М. І. Блантер — автор кількох оперет, у тому числі «На березі Амура» (1938, пост. 1939, Московський театр оперети), музики до спектаклів, кінофільмів, радіопостановок.

Помер 27 вересня 1990, (за іншими джерелами — 24 вересня[9]), в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі (дільниця № 10).

Могила Матвія Блантера на Новодівичому кладовищі

Звання та премії

Сім'я
  • Молодший брат композитора Яків Ісаакович Блантер загинув на фронті в перші дні Німецько-радянської війни (ВОВ).
  • Перша дружина — балерина Ніна Ернестівна Шван.
  • Син — журналіст Володимир Матвійович Блантер (писав під псевдонімами Володимир Полинин і Володимир Долінін), відповідальний секретар журналу «Природа», автор науково-популярних книг «Пророк у своїй вітчизні» (про М. К. Кольцова) та «Мама, Папа і Я». Йому присвячені пісні Матвія Блантера на вірші Михайла Ісаковського «Під зірками балканськими»[12] та «Колискова».
  • Двоюрідний брат — С. Г. Блантер, професор Московського інституту нафтохімічної та газової промисловості, автор підручників «Електрообладнання нафтової та газової промисловості», «Радіотехніка та електроніка», «Промислова електроніка» та «Перетворювачі струму тягових підстанцій».
    • Його син — доктор фізико-математичних наук М. С. Блантер, професор Московського державного університету приладобудування та інформатики, автор довідників «Метод внутрішнього тертя в металознавчих дослідженнях», "Механічна спектроскопія металевих матеріалів"та"Internal Friction in Metallic Materials";
    • Онук — фізик та металознавець Я. М. Блантер (н. 1967) — професор Делфтського технічного університету[13][14].
  • Двоюрідний брат — М. О. Блантер, доктор технічних наук (1949), металознавець, завідувач кафедри МТ-4 Всесоюзного заочного машинобудівного інституту (1951—1986), автор підручників «теорія термічної обробки», «Металознавство та термічна обробка», монографій «Фазові перетворення при термічній обробці сталі», «Методика дослідження металів та обробки дослідних даних».
  • Дядько — Овсій Борисович Блантер (1882—1938) — був заарештований та розстріляний 4 липня 1938[15]
Будинок, в Почепі, у якому народився Матвій Блантер

.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1034396412 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Musicalics
  4. Воспоминания И. Красильщоковой
  5. Автор народных песен жил на Никитском бульваре
  6. Почеп — родина Матвея Блантера. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  7. Воспоминания Ирины Лозинской-Блантер[недоступне посилання з лютого 2019]
  8. Ф. М. Ворович о родословном древе семьи Блантер[недоступне посилання з червня 2019]
  9. Музиканти — ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЄВРЕЙСЬКИЙ РЕСУРС
  10. Блантер Матвей Исаакович
  11. Блантер Матвей Исаакович. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 19 січня 2015.
  12. Под звёздами балканскими. Архів оригіналу за 13 жовтня 2008. Процитовано 19 січня 2015.
  13. Yaroslav M. Blanter (Kavli Institute of Nanoscience). Архів оригіналу за 3 вересня 2010. Процитовано 19 січня 2015.
  14. Информация о назначении Я. Блантера на должность профессора на официальном сайте Делфтского технического университета
  15. Списки жертв

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.