Почесне звання
Почесне звання — це державна нагорода країни, яка присвоюється за особисті заслуги перед нею громадянам, що працюють у відповідній галузі економічної, соціально-культурної або військової (правоохоронної) сфери, як правило, не менше певної кількості років, мають високі трудові досягнення та професійну майстерність.
| Почесне звання | |
 Почесне звання у Вікісховищі |
Історія та сучасний стан
Присвоєння почесних звань провадиться розпорядженнями (указами) найвищих керівників країни або органів влади. Почесні звання можуть бути присвоєні як громадянам країни, так і іноземцям та особам без громадянства. Також почесні звання присвоюються іншими установами, для прикладу — закладами вищої освіти[1].
Інститут нагородження почесними званнями з'явився у нагородній системі Українській РСР на початку існування радянської влади на території сучасної Україні. Вперше нагородження відбулося у 1922 — володарем цього звання стала акторка Марія Заньковецька, останнім — нагороджений у 1990 військовий диригент Олександр Салік. Згодом з'явилися народні та заслужені артисти України[2].
В Україні всі почесні звання рівнозначні між собою, окрім тих, що мають ступені[3] та їхнє присвоєння проваджується указами Президента.
Примітки
Посилання та література
- Звання почесні // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- espreso.tv