Блекґейз

Блекґейз — це ф'южн-жанр, що поєднує в собі елементи блек-металу та шуґейзу.[3] Слово «блекґейз», що являє собою суміш назв двох жанрів, було описане журналом The Guardian як «модне слово для гуртів нової школи, які виводять блек-метал з тіні й поєднують його бласт-біти, підземний плач та колючі гітарні рифи з більш рефлексивними мелодіями пост-року, шуґейзу та постхардкору».[2] Згідно з Exclaim!, блекґейз «поєднує жорсткий, інопланетний інструментал блек-металу з м'якими, мрійливими мотивами шуґейзу».[3]

Блекґейз
Стилістичні походження
Походження
Початок-середина 2000-х, Франція
Типові інструменти
Електрогітара, бас-гітара, барабани, клавішні, синтезатор (скрімінг, чистий вокал)
Гурт Deafheaven зробив блекґейз відомим своїм альбомом 2013 року Sunbather
Neige виступає з Alcest у 2011 році

Під впливом атмосферік-блек-метал-гуртів, як Ulver і Summoning, у цьому жанрі близько 2005 року вперше почав грати французький музикант Neige у складі музикальних проєктів Alcest і Amesoeurs, у той час як відомість жанру приніс успіх американської групи Deafheaven.[3] The Guardian назвав Deafheaven «де-факто хлопцями з афіші блекґейзу, які, швидше за все, відкриють блек-метал ще ширшій аудиторії»,[2] а Exclaim! описали їхній другий альбом Sunbather — найбільш схвалений критиками альбом 2013 року на Metacritic — як «фундаментальний для блекґейзу».[3]

Розвиток

Майкл Нельсон з Stereogum відстежує витоки блекґейзу на початку роботи французького музиканта Neige, який вперше злиття з допомогою таких проєктів, як Alcest, Amesoeurs і Lantlôs. За словами Нельсона, мініальбомLe Secret 2005 року Alcest був «народженням блекґейзу»; він зазначив, що це звучало «як спліт-альбом Cocteau Twins/Burzum» і що «майже половину часу вокал лунав у ангельському воркоті, а інша половина — це сирий далекий крик».[4] Наталі Зіна Уолшотс з Exclaim! зазначає Neige як першопроходця в жанрі, відзначаючи при цьому, що американська група Deafheaven підштовхнула цей жанр до «більшої популярності».[3][5] Сам вокаліст Deafheaven Джордж Кларк називає роботу Alcest «основою» для музичного напрямку групи.[4]

Сприйняття

Деякі любителі традиційного блек-металу й геві-металу в більшості критикували жанр за його успіх серед тих, хто не був у спільноті металістів,[6] найбільш помітно після виходу альбому Sunbather гурту Deafheaven у 2013 році. Однак ця реакція була сильно затьмарена визнанням альбому критиками, який став одним із визначальних релізів у жанрі блекґейз.[7][8][9] Deafheaven також вдалося добитися широкого визнання, виступаючи на мейнстримних музичних фестивалях, на яких вони часто були єдиним гуртом, пов'язаним з металом.[10][11]

Блекґейз в Україні

В Україні в жанрі блекґейз/атмосферік-блек-метал грають Along Memories,[12] Nuitville[13] тощо. Також у 2010 році вийшов альбом «Handful of Stars» гурту Drudkh — у ньому колектив відійшов від свого стандартного звучання й зробив акцент у сторону блекґейзу та пост-року.[14]

Примітки
  1. Michael Nelson (3 січня 2014). Deconstructing Alcest's Shelter And Metal In A Post-Deafheaven World. Процитовано 22 січня 2018.
  2. Howells, Tom (5 жовтня 2015). Blackgaze: meet the bands taking black metal out of the shadows. The Guardian. Процитовано 7 червня 2020.
  3. Walschots, Natalie Zina (26 лютого 2014). The Translator Blackgaze. Exclaim!. Процитовано 15 квітня 2016.
  4. Nelson, Michael (3 січня 2014). Deconstructing: Alcest’s Shelter And Metal In A Post-Deafheaven World. Stereogum. Процитовано 5 жовтня 2015.
  5. Hughes, Josiah (23 вересня 2015). The Plight of Deafheaven. Exclaim!. Процитовано 24 січня 2016.
  6. Stewart-Panko, Kevin (3 березня 2015). Debunking the "hipster metal" myth. Alternative Press. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 24 травня 2016.
  7. Sunbather by Deafheaven. Процитовано 5 жовтня 2015.
  8. Deafheaven: Sunbather. Процитовано 5 жовтня 2015.
  9. Deafheaven's Sunbather Was Featured in the Apple iPhone 5c Keynote. MetalSucks. Процитовано 5 жовтня 2015.
  10. Hunt-Hendrix broadens black metal sound with Liturgy. Процитовано 6 жовтня 2015.
  11. Crossin' Over with Deafheaven's George Clarke. Процитовано 6 жовтня 2015.
  12. Проєкт Along Memories презентував п’ятий мініальбом.
  13. Nuitville.
  14. 10 знакових гуртів в українському блек-металі.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.