Блогосфера
Блогосфе́ра (від англ. blogosphere) — термін, побудований аналогічно терміну «ноосфера» і йому подібним, що означає сукупність всіх блогів як спільноту або ж соціальну мережу. Десятки мільйонів блогів, що існують в світі, зазвичай тісно пов'язані між собою, блогери читають і коментують один одного, посилаються один на одного і таким чином створюють свою субкультуру.[джерело?]
Поняття блогосфери робить наголос на одну з основних відмінностей блогів від звичайних веб-сторінок та інтернет-форумів: пов'язані між собою блоги можуть становити собою динамічну всесвітню інформаційну оболонку.
Блогосфера є важливим середовищем вивчення суспільної точки зору та культурних мемів, вона часто береться до уваги в академічних і неакадемічних роботах, де вивчаються сучасні глобальні соціальні тенденції.[джерело?]
Історія терміна
Уперше англійське слово blogosphere жартома вжив Бред Грехем 10 вересня 1999 року, його фраза звучала так «Goodbye, cyberspace! Hello, blogiverse! Blogosphere? Blogmos?».
Згодом, на початку 2002 року термін був уведений в обіг Вільямом Квіком і зараз же ж розповсюдився, спочатку в спільноті воєнних блоґів, які проливали світло на американську операцію в Афганістані, а потім за її межами.
Пізніше блоґосферу почали умовно розділяти на топову і не топову, в залежності від рейтингів блоґів та записів.
Українська блоґосфера
Найпопулярніша платформа серед українських блоґерів — це LiveJournal. За даними компанії СУП, яка опікується сектором «кириличних» країн на LiveJournal, кількість українських блоґів становить близько 100 тисяч.
Окрім того, наявна певна кількість блоґів на інших платформах, — англомовних та російських (WordPress.com, Blogger.com, LiveInternet.ru, Diary.ru, Mail.ru); спільнота stand-alone блоґерів; та кілька спільнот на українських блоґерських платформах (Bigmir.net, Meta.ua, в минулому — Hiblogger.net).
Серед українських інтернет-видань поширена практика створення блоґів для своїх авторів та відомих людей, — свої блоґи відкрили Українська правда, ЛігаБізнесІнформ, Кореспондент, Новинар. Окрема блоґова платформа для своїх прихильників була створена політичною силою «Народна самооборона» Юрія Луценка.
Окрім власне блоґів на різноманітних блоґохостингах, існує окремий потужний сегмент блоґосфери, який прийнято називати автономним (тобто самостійним, незалежним від будь-яких хостингів). Автори автономних блоґів зазвичай створюють свої проєкти за допомогою безкоштовних систем управління контентом (Content Management System чи CMS). У лютому 2008 року світ побачив проєкт «Українська блоґосфера», покликаний сприяти розвитку автономної ланки української блоґосфери. Саме тут блоґери мають змогу ознайомитися зі всіма тонкощами створення, підтримки та розвитку своїх автономних проєктів.
Питання етики у блоґосфері
Разом із широкою розповсюдженістю блоґів у мережі Інтернет починає формуватись особливий підвид комп'ютерної етики — блоґерська етика, яка зачіпає питання достовірності інформації, яка публікується, плагіату, дотримання моральних норм. У багатьох країнах приділяється особлива увага вживанню у блоґах ненормативної лексики та лайки.
Проблемні питання блоґосферської етики
- Правдивість (достовірність) інформації, відповідність фактів, причин та висновків по ним тому, що описується в блозі; суб'єктивність опису;
- Плагіат (авторське право, дозволи на публікацію, посилання на першоджерело)
- Чесність щодо власного авторства (використання найманих професійних блоґерів представниками селебрітіз для написання їх «особистих» блоґів)
- Застосування принципу іміджбордів «не твоя особиста армія» (недопустимість наклепу, цькування окремих осіб чи груп людей з метою опорочити їх перед загалом, щоб таким чином знизити рейтинг конкурентів чи противників у певній справі)
- Безсторонність точок зору (об'єктивність у висвітленні інформації, відсутність лобіювання особи чи групи осіб)
- Оперативність (блоґ за визначенням має містити короткий опис події, що на часі у даний момент)
- Принципова відмова від «чорнухи», погоні за сенсаційними чи шокуючими матеріалами
- Повага до чужого приватного життя і неупередженість до обвинувачуваних
- Захист особистої (приватної) інформації
- Відмова від дискримінації за будь-якою (політичною, класовою, національною, расовою, ґендерною, тощо) ознакою
- Відмова від хабарів при висвітленні інформації
- Прийняття лише законних методів збору інформації
- Простота, чіткість і зрозумілість у викладенні матеріалу; відсутність двозначного трактування
- Цензура