Бляшаний барабан (роман)

Ідея роману зародилася літом 1952 року під час подорожей Ґюнтера Ґрасса Францією. Ось як про це пише сам автор: «У банальній ситуації, по обіді я побачив серед дорослих, котрі пили каву, трирічного хлопчика з бляшаним барабаном. Мені впало в око й лишилося в пам'яті, як, забувши про все, трирічне дитя було захоплене цим інструментом, і як воно водночас ігнорувало світ дорослих (тих, що по обіді пили каву та базікали)».

Під цим враженням Ґрасс написав вірш, у якому вперше автор вигадує постать Оскара Мацерата. «…Поміж (я вважаю) вельми епігонських співів… — згадує він — виник довгий і розбухлий вірш, в якому Оскар Мацерат, ще до того, як він одержав це ім'я, виступав у ролі стовпника». Цей вірш, який досі так і не опублікований, став предвісником роману за сім років до його написання.

Після переїзду з дружиною до Парижа Ґрасс поринув у роботу над текстом майбутнього роману, над яким працював безперервно. Його дружина, друзі та знайомі були першими слухачами уривків і сторінок майбутнього твору в авторському виконанні. У цей час, як зізнається сам письменник, він приділяв дуже мало часу своїй дружині та синам-близнюкам, які саме тоді народилися.

Навесні 1958 року Ґюнтер Ґрасс відвідав Гданськ, місто, в якому він народився і зростав. Йому потрібні були свіжі враження для розділу, де йшлося про оборону від німців польської пошти в Гданську. Він хотів зустрітися зі свідками цієї героїчної і трагічної події, такої важливої для історії Польщі.

Історія виникнення роману описана автором у його статті «Ретроспективний погляд на „Бляшаний барабан“ — або автор як сумнівний свідок. Свідчення у власній справі».

«Бляшаний барабан» може видатись автобіографічним, проте на початку книги автор зазначає, що імена та події є вигаданими, а будь-які збіги з реальними — випадковістю. В основі роману лежать спогади Ґрасса з власного життя, проте свідомо перекручені, залишивши для читача лише оманливу подібність.

У романі Ґюнтер Ґрасс розгортає історію Німеччини від початку XX сторіччя до його середини, по суті, до часу написання роману. Найважливіші моменти цієї історії відбиваються в особливий спосіб у життєписах чотирьох поколінь данцизької міщанської родини, її родичів, знайомих, сусідів, тобто кола осіб, яке супроводжує кожного в його житті[6].

Головним героєм книги є карлик на ім'я Оскар Мацерат. За власним бажанням він перестав рости у трирічному віці. Він влаштував це розумно й хитро: впав у люк, який батько забув зачинити, скотився сходинками до підвалу. Ця болісна операція припинила його подальший ріст, він так і залишається трирічним на вигляд. Дитячий вигляд робить його особливо небезпечним спостерігачем життя дорослих. Ніхто не сприймає фальшиву дитину серйозно, ніхто не приховує від неї всілякі непривабливі деталі свого існування. Для малого підглядача Оскара з його фальшивою наївністю немає нічого святого, жодних моральних табу. У три роки він отримав у подарунок бляшаний барабан, який став його улюбленою іграшкою і супроводжує його в житті. На барабані він вибиває паличками все, що він має сказати чи розповісти. Барабан у романі задуманий як символ, алегорія, метафора. Він виступає як символ мистецтва, на якому незвичний хроніст розповідає історію своєї родини, свою власну і своєї вітчизни.

З самого початку Оскар повідомляє читача, що герой твору перебуває у лікувальному закладі, точніше, в божевільні. Санітар Бруно дає йому папір, щоб він міг писати власні «мемуари». У тій же божевільні закінчується дія роману, завдяки чому створюється повна обрамлююча структура тексту. Спочатку Оскар ховався у своєму фальшивому дитинстві, щоби втекти від огидного світу дорослих. Після війни він вирішив рости знову і став дорослим чоловіком, але з дуже великим горбом. Звичайно, і цей горб теж метафора. Очевидно, автор має на увазі тягар минулого з усіма його гріхами та злочинами, які доводиться тягти на собі до самої смерті. Натяки, алегорії, метафори, іносказання всіх ґатунків, іронічні, гротескні, карикатурні образи, картини, постаті зустрічаються в романі Ґрасса на кожній сторінці. При цьому оповідь Оскара виглядає найчастіше життєподібною, фантастичні неймовірні елементи становлять у ній меншу частину цілого.

Середовище, в якому відбуваються основні події, дуже добре відоме Ґрассу з власного досвіду. Це той соціальний прошарок, що в ньому він сам зростав. Час і місце дії також пов'язані з його дитинством і юністю в Данцигу. Літературознавці знайшли в тексті безліч автобіографічних подробиць і сам Ґрасс не раз на це вказував. Але важко знайти в літературі таке позбавлене сентиментів, таке безжальне відображення своїх ближніх, свого оточення. У романі йдеться про те, як обмежене, духовно примітивне, егоїстичне, байдуже до всього за межами власних інтересів суспільне коло продукує такі примари, як нацизм і мілітаризм, слугує цьому ідеологічному, політичному та соціальному породженню поживним бульйоном. Однак ця ідея не декларується, вона лежить у глибинах трагікомічної пікарески — життєвих пригод Оскара Мацерата та його ближніх, його родичів та знайомих.

Оскар Моцерат — хлопчик, який на знак протесту перестав рости у трирічному віці. Народився у вересні 1924 року. Любить грати на барабані та має сильний голос, який розбиває скло.

• Данцизька трилогія
• Кішка і миша (роман)

• Грас Г. Бляшаний барабан: роман / Г.Грас; пер. з нім. О. Логвиненка. — К.: Юніверс, 2005. — 784 с. — (Лауреати Нобелівської премії)

• Український Центр. Гюнтер Грасс
• Варецька С. О. Роман про митця: постмодерна варіація (на прикладі романів «Бляшаний барабан» Ґ. Ґраса, «Сестра сну» Р. Шнайдера, «Парфуми» П. Зюскінда) // Питання літературознавства. — 2013. — № 88. — С. 144—156.