Боа-Вішта (острів)

Боа-Вішта
Boa Vista; Ilha das dunas
	Карта;
Географія
	16°06′12″ пн. ш. 22°48′13″ зх. д.
Місцерозташування	Африка,; Атлантичний океан
Акваторія	Атлантичний океан
Група островів	Навітряні острови ; (Барла-венту); Архіпелаг Острови Зеленого Мису ; (Острови Кабо-Верде)
Площа	620 км²
Довжина	31 км
Ширина	29 км
Найвища точка	Монте Ештансія, 387 м
Країна
	Кабо-Верде
Регіон	муніципалітет: Боавішта
Адм. одиниця	Боа-Віштаd
Населення	9162 особи (2013);
Вебсайт	boavistaofficial.com
	Боа-Вішта Боа-Вішта (Кабо-Верде)
	Боа-Вішта у Вікісховищі

Острів Боа-Вішта (порт. Boa Vista або Boavista означає «гарний вид»), належить до північної групи Навітряних островів архіпелагу Острови Зеленого Мису. Архіпелаг складається з 10 островів, з яких Боавішта є третім за розміром.

Острів Боа-Вішта розташований найближче до Африканського континенту, будучи найбільш східним островом архіпелагу. Відстань від Боа-Вішти до Сенегалу — лише 450 км.

Боа-Вішта зі свою столицею, Саль Рей, розташованою у північно-західній частині острова, в основному відома завдяки численним скупченням черепах, традиційній музиці та ультрамарафону. Люди також асоціюють Боа-Вішту з безмежними прекрасними пляжами та піщаними пагорбами. Боа-Вішта займає помітне місце на туристичній карті завдяки аеропорту в Рабілі та численним варіантам розміщення, які острів пропонує для своїх туристів.

Географія

Пейзаж в центрі Боа-Вішти

Боа-Вішта — третій за величиною острів після Санту-Антау та Сантьягу, площею 631,1 квадратних кілометрів.[1] Він розташований на південь від Сал і на північ від Майю. Острів, як правило, рівнинний, але на ньому є численні гори на кшталт Монте-Ештансія (найвища точка острова на 387 м), Монте-Санту-Антоніу, Роша-Ештансія, Морру-де-Арейя, Морру-Негру, Монте-Касадор, Піку-Форкаду та Монте Віжіа.

Боа Віста славиться своїми великими пляжами, такими як Аталанта, Кабрал, Шавеш, Ерватау, Гаташ, Санта-Моніка та Варандінья . Найпівнічніша його точка — Понта-ду-Сол; найзахідніша — Понта Варандінья. Головна річка — Рібейра-ду-Рабіл, що має найбільшу площу басейну з усіх річок Кабо-Верде — 199 км².[2] ^:22 Боа-Вішта також відома своєю пустелею Дезерту-де-Віана та дюнними полями. Боа-Віста оточена низкою незаселених острівців, найбільшим з яких є Саль-Рей.

Історія

Незаселений острів Боа-Вішта був відкритий Антоніу де Нолі та Діогу Гомешем у 1460 році.[3] ^:72–73 До кінця XVI століття єдиною людською діяльністю на острові було розведення дикої худоби. ^:83 Перше поселення на острові, відоме зараз як Повоасау Велья, було засноване в 1620 році біля родовищ солі, які в основному використовувалися англійцями.[4] У 1820 році, після багатьох піратських атак, населення переїхало до Порту-Інглеш, згодом перейменованого в Саль-Рей, заснованого наприкінці 18 століття.[5] Як і велика частина економіки Кабо-Верде, видобуток солі на Боа-Вішті в основному спирався на рабство. Португальсько-британська комісія з припинення рабства була створена на Боа-Вішті в 1842 році, але рабство не було повністю скасовано до 1876 року.[6] До 1935 року муніципалітет Боа Вішта також охоплював острів Сал.[7] У 1975 році Кабо-Верде оголосив про свою незалежність.

Муніципалітет

В адміністративному відношенні острів Боа-Вішта охоплює один муніципалітет, консельйо да Боа Вішта. Цей муніципалітет складається з двох фреґезій (парафій): Санта-Ізабель та Сан-Жоау-Баптішта. Адміністративний центр — місто Сал-Рей. Дві парафії острова для статистичних цілей поділяються на 9 населених зон.[8]

Населення

У 1830-х роках чисельність населення Боа-Вішти оцінювалася в 4000.[9] У 2015 році населення Боа-Вішти становило 14 451.^:36 Більшість населення проживає в Саль-Реї, але також є кілька менших населених пунктів від 10 до 100 людей. З 23,3 жителями на км² це найменш густонаселений острів в архіпелазі.^:31

Населення Боа-Вішти складається з суміші різних національностей: креольських, негроїдних та європеоїдних. Креоли — це найбільша група жителів, що становить не менше 70 %, оскільки багато португальців вступали у стосунки з рабами Африканського континенту під час колонізації Португалії і осіли на Боа-Вішті після цього.

**Населення Боа-Вішти (1940—2015)**
Рік	Населення
1940[10]	2,779
1950[10]	2,985
1960[10]	3,263
1970[10]	3,569
1980[10]	3,372
1990[10]	3,452
2000[10]	4,193
2010[1]	8,554
2015[11]^:36	14,451

Економіка

Раніше мешканці Боа Вішти виживали за рахунок видобутку солі та вирощування фініків. Сьогодні вони все ще заробляють гроші на фермерстві, але також на туризмі. Дуже багато людей працюють у туристичному секторі водіями таксі, працівниками однієї з мереж готелів або продавцями сувенірів у Сал-Реї. Доходи від туризму швидко зросли з моменту відкриття міжнародного аеропорту в 2007 році. На острові є кілька готелів та пляжних курортів.

Готель Karamboa на заході від Рабіля

Транспорт

Аеропорт Боа-Вішта — Міжнародний аеропорт Арістідеша Перейри знаходиться близько 5 км на південний схід від Сал-Рея. Є поромні переправи з порту Сал-Рей.

На острові 64 км національних доріг,[12] єдина першокласна національна дорога з'єднує Сал-Рей та Рабіл.

Природа

Боа-Вішта не така багата флорою і фауною, як інші великі чи більш вологі острови, такі як Сантьягу і Санту-Антуау; лише 3 % його площі займають ліси.[2] ^:25 Однак 37 % площі — заповідна територія, це є найвищою часткою з усіх населених островів Кабо-Верде. ^:24 На Боа-Вішті є 14 охоронюваних територій, включаючи пляжі, які є важливими місцями гніздування для морських черепах і птахів. Є кілька ендемічних видів, наприклад гекон Боа-Вішти (Tarentola boavistensis), Conus boavistensis, Conus salreiensis та Plesiocystiscus bubistae.

Галерея

Краєвид Боа-Вішти.
Прая де Кабрал, Боа-Вішта , Кабо-Верде
Столиця, Сал-Рей
Руїни покинутого села Курал Вельйо.
Пляж Саль-Рей

Спорт

На Боа-Вішті є кілька футбольних клубів, організованих в Регіональну футбольну асоціацію Боа-Вішти.

Визначні мешканці

Арістідеш Перейра, перший президент Кабо-Верде
Жерману Алмейда, письменник Кабо-Верде

Примітки

2010 Census Summary
Estatísticas do Ambiente — 2016, Instituto Nacional de Estatística
Valor simbólico do centro histórico da Praia, Lourenço Conceição Gomes, Universidade Portucalense, 2008, p. 97
Boa Vista, Municipality of Boa Vista
Sal-Rei (Porto Inglês), Heritage of Portuguese Influence
Lumumba H. Shabaka (2015). Ending Slavery in Cabo Verde: Between Manumission and Emancipation, 1856-1876 2 (1). с. 109–132.
Direito da Terra, Compêndio de Legislação, p. 272
2010 Census results Boa Vista. Instituto Nacional de Estatística Cabo Verde (Portuguese). 24 листопада 2016.
Roberts, Edmund (1837). Embassy to the Eastern Courts of Cochin-China, Siam, and Muscat. New York: Harper & Brothers. с. 14.
Source: Statoids
Cabo Verde, Statistical Yearbook 2015, Instituto Nacional de Estatística
Instituto de Estradas de Cabo Verde, State of the National Roads in Cape Verde, 2017

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[resumo-1] 2010 Census Summary

[ambiente-2] Estatísticas do Ambiente — 2016, Instituto Nacional de Estatística

[gomes-3] Valor simbólico do centro histórico da Praia, Lourenço Conceição Gomes, Universidade Portucalense, 2008, p. 97

[4] Boa Vista, Municipality of Boa Vista

[5] Sal-Rei (Porto Inglês), Heritage of Portuguese Influence

[6] Lumumba H. Shabaka (2015). Ending Slavery in Cabo Verde: Between Manumission and Emancipation, 1856-1876 2 (1). с. 109–132.

[7] Direito da Terra, Compêndio de Legislação, p. 272

[census10-8] 2010 Census results Boa Vista. Instituto Nacional de Estatística Cabo Verde (Portuguese). 24 листопада 2016.

[Roberts-9] Roberts, Edmund (1837). Embassy to the Eastern Courts of Cochin-China, Siam, and Muscat. New York: Harper & Brothers. с. 14.

[Stat-10] Source: Statoids

[yearbook-11] Cabo Verde, Statistical Yearbook 2015, Instituto Nacional de Estatística

[12] Instituto de Estradas de Cabo Verde, State of the National Roads in Cape Verde, 2017