Боббі Коллінз

У дорослому футболі дебютував 1949 року виступами за команду клубу «Селтік», в якій провів дев'ять сезонів, взявши участь у 220 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Селтіка», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі «Селтіка» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,36 голу за гру першості. За цей час виборов титул чемпіона Шотландії та декілька національних кубкових трофеїв.

Згодом з 1958 по 1962 рік виступав за англійський «Евертон». 1962 року прийняв запрошення Дона Реві, нещодавно призначеного головного тренера «Лідс Юнайтед», приєднатися до цієї команди, яка боролася за збереження місця у Другому англійському дивізіоні. Команда, підсилена Коллінзом із цим завданням впоралася, а вже за два роки, у сезоні 1963/64, виграла Другий дивізіон і здобула підвищення у класі до найвищої англійської ліги. У Першому дивізіоні «Лідс» відразу ж включився у боротьбу за найвищі місця і у першому ж сезоні після повернення програв боротьбу за чемпіонство «Манчестер Юнайтед» лише через гіршу різницю забитих і пропущених голів. Також команда сягнула фіналу Кубка Англії 1965, в якому лише у додатковий час поступилася «Ліверпулю». Коллінз на той час вже був капітаном «Лідса», і його особистий внесок в успіхи команди був визнаний Футболістом 1965 року в Англії за версією АФЖ. Після цього Коллінз провів ще два сезони у Лідсі, але вже поважний вік і важкий перелом стегнової кістки не дозволили йому підтримати високий рівень гри.

Залишивши Лідс у 1969 році, Коллінз провів два з половиною сезони у складі «Бері», після чого у 38-річному віці повернувся до Шотландії, де протягом двох років грав за «Грінок Мортон».

1972 року встиг пограти в Австралії за «Рінгвуд Сіті» і «Мельбурн Хакоах», після чого провів сезон у Третьому англійському дивізіоні, граючи за «Олдем Атлетик».

Завершив професійну ігрову нападик лише у 43-річному віці після сезону 1973/74, проведеного в ірландському «Шемрок Роверс».

1950 року провів три свої перші офіційні матчі у складі національної збірної Шотландії. Згодом була тривала перерва у викликах до національної команди, регулярно почав залучатися до її складу лише 1955 року. У складі збірної став учасником чемпіонату світу 1958 року у Швеції, де виходив на поле у всіх трьох матчах групового етапу, який шотландці не подолали. На початку 1960-х знову не потрапляв до збірної, і лише його неймовірна форма, продемонстрована в сезоні 1964/65 у «Лідс Юнайтед», принесла Коллінзу три виклики до збірної Шотландії у 1965, які стали для нього останніми.

Загалом протягом кар'єри у національній команді провів у її формі 31 матч, забивши 10 голів.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1974 року, очоливши тренерський штаб клубу «Гаддерсфілд Таун».

1977 року став головним тренером команди «Галл Сіті», яка під його керівництвом фінішувала останньою у Другому дивізіоні Англії і понизилася у класі до третьої ліги. Після цього довгий час на високому рівні не працював.

Останнім місцем роботи головним тренером був клуб «Барнслі», з командою якого Боббі Коллінз працював з 1984 по 1985 рік, і яка під його керівництвом фінішувала у середині турнірної таблиці сезону у Другому дивізіоні.

Помер 13 січня 2014 року на 83-му році життя.

• Боббі Коллінз на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Боббі Коллінз на сайті National-Football-Teams.com (англ.)