Бобиляк Ярослав Іванович
Яросла́в Іва́нович Бобиля́к (нар. 15 вересня 1961, Львів, СРСР) — радянський та український футболіст, що виступав на позиції півзахисника. Найбільше відомий завдяки виступам у складі кіровоградської «Зірки», «Зорі» (Бєльці) та низки інших українських клубів. Після закінчення активних виступів розпочав тренерську кар'єру, як головний тренер очолював хмельницьке «Поділля» та комсомольський «Гірник-спорт».
Бобиляк Ярослав Іванович | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 15 вересня 1961 (60 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Львів, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 167 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 64 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР → Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | Півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби (футзал) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Життєпис
Ярослав Бобиляк — уродженець Львова[1]. Футболом займався у ДЮСШ СКА (Львів), у 1981 році виступав за аматорський клуб «Сокіл» (Гайсин). З 1982 по 1988 рік захищав кольори кіровоградської «Зірки», провів за команду майже дві сотні матчів. У 1989 році перейшов до молдовського клубу «Зоря» (Бєльці), де грав аж до розпаду СРСР у 1991 році.
1992 рік Бобиляк провів у складі кременчуцького «Кременя», а навесні 1993 повернувся у кіровоградску «Зірку-НІБАС», разом з якою у сезоні 1993/94 здобув «бронзу» чемпіонату другої ліги та право на підвищення у класі. Втім, наступний сезон кіровоградці розпочали без свого ветерана. Ярослав Бобиляк транзитом через криворізький «Сіріус» опинився у «Закарпатті», а в наступному сезоні перейшов до друголігового клубу «Гарай» (Жовква), кольори якого захищав протягом трьох з половиною сезонів. Паралельно з виступами за «Гарай» брав участь у чемпіонаті України з футзалу в складі львівського «Локомотива». Наприкінці 1998 року Бобиляк завершив активні виступи.
У 2005 році Ярослав Бобиляк увійшов до тренерського штабу київської «Оболоні» на чолі з Богданом Блавацьким[2], де пропрацював до квітня 2006 року. З липня 2007 року допомагав все тому ж Блавацькому у роботі з хмельницьким «Поділлям», а після відставки останнього напередодні початку сезону 2008/09 очолив команду самостійно. Через незадовільний фінансовий стан клубу та низку інших причин команда провалила осінню частину змагань, посівши 15 місце з 17 команд, після чого тренер залишив колектив[3]. У 2010 році Бобиляк став помічником Сергія Мурадяна у комсомольському клубі «Гірник-спорт». У вересні 2012 очолив команду як виконувач обов'язків головного тренера, однак не допрацював навіть до завершення року[4]. Наприкінці 2013 року увійшов до тренерсько-викладацького складу хмельницької ДЮСШ № 2 як тренер з футзалу[5].
Досягнення
- Бронзовий призер другої ліги чемпіонату України (1): 1993/94
Примітки
- Сергей Мурадян: У нас сплошная молодежь (рос.). «Sport.ua». Процитовано 18 червня 2014.
- Перемога з хокейним рахунком. «Щоденний Львів». Процитовано 18 червня 2014.
- Динамо (Хмельницький). Історія клубу. «Sportfort». Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 18 червня 2014.
- Мы знаем, что вы делаете этой зимой. Вторая лига. Группа Б (рос.). «Zakarpatie.com.ua». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 червня 2014.
- Тренерсько-викладацький склад ДЮСШ № 2. Сторінка ДЮСШ № 2. Процитовано 18 червня 2014.
Посилання
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль гравця. «Allplayers». Процитовано 17 червня 2014.
- Профіль гравця. «Історія та статистика українського футболу». Процитовано 17 червня 2014.[недоступне посилання з червня 2019]