Блавацький Богдан Ігорович

Богдан Ігорович Блавацький (*7 червня 1963, Малі Підліски, Жовківський район, Львівська область) — український футболіст, футбольний тренер.

Богдан Блавацький
Особисті дані
Повне ім'я Богдан Ігорович Блавацький
Народження 17 червня 1963(1963-06-17) (58 років)
  Малі Підліски, УРСР
Громадянство  СРСР і  Україна
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1974—1981 «Карпати» (Львів)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
«Авангард» (Рівне) ?(?)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1994–1997 «Гарай»
1998 «Прикарпаття»
1999 «Поділля»
2000—2003 «Красилів»
2003—2004 «Спартак» І-Ф
2004—2005 «Металург-2» Зп
2005—2006 «Оболонь»
2007—2008 «Поділля»
2008—2009 «Нива» Вц
2009—2010 «Спартакус»
2010 «Мотор»
2011 «Енергетик»
2012—2013 «Томашовія»
2013—2014 «Волинь»тренер
2014—2016 «Вісла» (Пулави)
2017 «Сталь» (Ряшів)
2017—2018 «Вісла» (Пулави)
2019 «Львів»
2019–2020 «Сталь» (Красник)
2021 «Ужгород»асистент
2021– «Ужгород»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Закінчив Львівський інститут фізкультури (1991), Вищу школу тренерів при Національному університеті фізкультури і спорту в Києві (1997).

Кар'єра гравця

Першими тренерами були Анатолій Крощенко і Михайло Рибак.

Грав за клуби «Мотор» (Куликів), «Ватра» (Рудно), «Спартак» (Самбір) на рівні аматорів. 1987 року добився звання найкращого бомбардира клубів Львівської області (51 м'яч)[1].

На рівні команд майстрів грав у рівненському «Авангарді» в українській зоні другої ліги.

Також грав за «Сокіл-ЛОРТА» (Львів) у розіграші кубка України 1992/93.

Кар'єра тренера

Починав тренерську кар'єру у «Гарай» (Жовква). 1995 року він виграв з цим клубом чемпіонат України серед аматорів, а також за час роботи з колективом відкрив українському футболу таких відомих у майбутньому гравців, як Юрія Беньо, Володимира Єзерського та Віталія Постранського.

1998 року був головним тренером клубу вищої ліги «Прикарпаття». Саме під його керівництвом івано-франківський клуб посів дев'яте місце в елітному футбольному дивізіоні, що стало найкращим показником команди в історії, На рахунку Блавацького – 22 гри у Вищій лізі чемпіонату України у ролі головного тренера івано-франківського колективу.

1999 року очолив клуб «Поділля» (Хмельницький), в 2000—2003 рр. працював в «Красилові».

Тренував — в сезоні 2003/04 «Спартак» з Івано-Франківська, в сезоні 2004/05 «Металург-2» (Запоріжжя), в сезоні 2005/06 київську «Оболонь», в сезоні 2007/08 «Поділля» (Хмельницький), в сезоні 2008/09 «Ниву» (Вінниця).

Влітку 2009 року переїхав до Польщі, де працював з аматорським шаровольським «Спартакусом», а 21 липня 2010 року очолив люблінський «Мотор»[2], втім вже 30 вересня того ж року покинув команду.

У квітні 2011 року очолив бурштинський «Енергетик»[3], але 16 вересня 2011 року , після програшу охтирському «Нафтовику-Укрнафті» з рахунком 0:2 подав у відставку[4].

На початку 2012 року він був запрошений очолити клуб «Томашовія»[5], де він працював до липня 2013 року. Потім в березні 2014 року став асистентом Віталія Кварцяного у луцькій «Волині».

10 вересня 2014 року знову повернувся до Польщі, очоливши нижчолігову «Віслу» (Пулави), з якою в сезоні 2015/16 він вперше в історії клубу вийшов до другого за рівнем дивізіону країни. Втім 13 липня 2016 року з особистих причин він звільнився зі своєї посади[6].

21 березня 2017 року він став головним тренером ряшівського клубу «Сталі»[7], але того ж року повернувся до «Вісли» (Пулави), з якої за підсумками сезону 2017/18 вилетів до Третьої ліги, після чого покинув команду.

16 квітня 2019 року став новим головним тренером «Львова», повернувшись до роботи у вищому українському дивізіоні після понад 20-річної перерви[8].

Досягнення

  • «Гарай»
    • Чемпіон України серед аматорів: 1994/95
  • «Красилів»
    • Переможець другої ліги: 2001/02

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.