Бобрівник Леонід Дем'янович
| Бобрівник Леонід Дем'янович | |
|---|---|
| Народився |
27 червня 1933 (88 років) Староконстантинів |
| Країна | Україна |
| Національність | українець |
| Галузь | техніка |
| Заклад | Київський технологічний інститут харчової промисловості |
| Ступінь | доктор технічних наук |
| Нагороди |
  |
Бобрівник Леонід Дем'янович (27 червня 1933, Старокостянтинів Хмельницької обл.) — Заслужений діяч науки і техніки України, науковець, доктор технічних наук.
Біографія
Бобрівник Леонід Дем'янович народився 27 червня 1933 року в сім'ї вчителів в м. Старокостянтинові колишньої Кам'янець-Подільської області.
У 1951 році із золотою медаллю закінчив Полонську середню школу №1. В цьому ж році Л. Д. Бобрівник вступив до Київського технологічного інституту харчової промисловості зі спеціальності «Технологія цукристих речовин», який закінчив у 1956 році з відзнакою. Ректорат інституту запросив його працювати на кафедрі технології цукристих речовин, але він відмовився залишатись в інституті і взяв призначення на роботу змінним інженером на Першому Кубанському цукровому заводі Краснодарського краю. Через рік був призначений головним технологом цього ж заводу і на цій посаді працював два роки до вересня 1959 року.
У вересні 1959 року вступив до аспірантури на кафедрі технології цукристих речовин КТІХП. Після закінчення аспірантури одержав призначення асистента на цю ж кафедру(1962 р.), на якій згодом працював доцентом, професором до 1980 року. У 1963 р. захистив кандидатську дисертацію, у 1975 р. — докторську. В 1963–1964 рр. працював заступником декана технологічного факультету.
Наукова діяльність
В 1968—1969 рр. працював науковим керівником науково-дослідної лабораторії з хімії і технології цукру Центральному Університеті Республіки Куба. У 1974—1976 рр. — радником ректора цього ж університету і був членом методичної ради Міністерства освіти Республіки Куба. Працюючи на Кубі, підготував для цієї країни 8 кандидатів наук. У 1980 р. був обраний завідувачем кафедрою органічної хімії КТІХП. З 1991 по 1995 рр. працював проректором з наукової роботи університету, згодом став головою спеціалізованої ради по присудженню вчених ступенів доктора наук та кандидата наук. В 1991 р. вибраний академіком Академії інженерних наук України, а в квітні 1997 р. — академіком Міжнародної академії енергоінформаційних наук. Є академіком Нью-йоркської академії наук.[недоступне посилання з червня 2019] Основні напрямки наукової діяльності: іонний обмін, електродіаліз з електрохімічноактивними мембранами, хімія і технологія цукристих речовин. Розробив технологію інуліну — фруктану з високим ступенем поляризації та його похідних (1975). За весь період наукової діяльності підготував 32 кандидатів та 4 докторів наук. За його участі написано 10 монографій та підручників, 5 брошур, видано більш як 450 наукових праць. Має 55 авторських свідоцтв на винаходи та патенти.
Відзнаки
Нагороджений орденом «Дружби народів» (1981) та трьома медалями.
2 жовтня 1997 р. Указом Президента України Бобрівнику Л. Д. присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
Література
- Про відзначення працівників освіти [Електронний ресурс]: указ Президента України № 1107/97 від 02.10.1997 р. — Режим доступу: URL : http://pravo-law.kiev.ua/page/20524%5Bнедоступне+посилання+з+червня+2019%5D .
- Бобрівник Леонід Дем'янович: біобібліографіч. покажч. друкованих праць. - К., 2011. - 16 с. - (Серія «Видатні вчені НУХТ»).
- Бобрівник Леонід Дем'янович//Нові імена: україн. біограф. вісн. - 1997. - № 3. - С. 8-9.
- Кобильчак Г. Людина з великої літери //Новий шлях. - 1997. - 10 груд.