Богатирьов Олександр Леонідович

У дорослому футболі дебютував 1984 року виступами за «Динамо» (Барнаул), в якому провів п'ять сезонів у Другій лізі СРСР, взявши участь у 102 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі барнаульського «Динамо», був основним гравцем команди.

Другу половину сезону 1988 року провів у першоліговому «Динамо» (Ставрополь), після чого перейшов у «Кайрат», де провів наступні два сезони у Першій лізі.

Протягом сезону 1991 року виступав у Вищій лізі СРСР за «Металург» (Запоріжжя).

Після розпаду СРСР дебютував у першому розіграші Вищої ліги Росії виступами за «Текстильник» (Камишин), але в середині сезону перейшов у «Кайрат», з яким став чемпіоном Казахстану та володарем національного кубка.

В подальшому грав за російський першоліговий «Динамо» (Барнаул) та друголіговий «Сахалін».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі Другої ліги Росії «Вікторія» (Назарово), за яку виступав протягом 1995—1997 років.

1 червня 1992 року, під час виступів за «Кайрат», зіграв один матч у футболці національної збірної Казахстану на Кубок Центральної Азії проти збірної Туркменістану (1:0)[1].

З 2003 року працював головним тренером «Динамо» (Бійськ) з рідного міста, що виступав в аматорському чемпіонаті Росії.

Помер 12 липня 2009 року на 47-му році життя у місті Бійськ від раптової зупинки серця. За день до смерті, 11 липня, команда Богатирьова обіграла барнаульський «Полімер» 1:0 і була лідером Першості Росії серед ЛФК в зоні «Сибір»[2].