Богатир (сорт яблук)

Богати́р сорт яблуні домашньої (Malus domestica), отриманий схрещуванням сортів Антонівка звичайна і Ренет ландсбергський у Всеросійському НДІ генетики і селекції плодових рослин ім. В. В. Мічуріна.[1] Вважається, що сорт вивів С. Ф. Черненко.

Богатир (сорт яблук)
Вид Яблуня домашня (Malus domestica)

Термін споживання — пізньозимовий, плоди зберігаються до квітня.[2] Зимостійкість середня. Стійкість листя до парші середня, плодів — вище середньої. Стабільна врожайність, висока (понад 90 кг з дерева у дорослому стані). В плодоношення вступає на 6-7 рік. Столовий.

Дерево високоросле. Крона округла або конічна, розлога, рідка. Плодоносить переважно на кільчатках.

Плоди досить великі (120—200 г), плоско-округлої форми із широкою основою, злегка скошені до чашечки. Плодоніжка коротка або середньої довжини, товста, міцно прикріплена. Основне забарвлення шкірки яблук при зніманні зеленувато-жовте, під час зберігання жовкне. На сонячній стороні іноді спостерігається слабка кармінова засмага. М'якоть біла, щільна, хрустка, слабкосоковита, дрібнозерниста, ароматна. Смак хороший, кисло-солодкий.

На державному випробуванні з 1948 року. Внесений до реєстру в 1971 році по Північно-Західному, Центральному, Центрально-Чорноземному регіонам РФ.

Переваги: хороший смак, висока стабільна врожайність.

Недоліки: середня зимостійкість, недостатня стійкість до парші, низька швидкоплідність.

Примітки

  1. Яблуня Богатир: опис, фото, правила посадки та догляду. Процитовано 10 червня 2017.
  2. Ольга ВЛАСОВА. Зберігання яблук. Агробізнес сьогодні. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 10 червня 2017.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.