Богданов Федір Родіонович
Фе́дір Родіо́нович Богда́нов (*3 жовтня 1900, Еліонка — †27 березня 1973, Київ) — український радянський ортопед-травматолог, член-кореспондент АМН СРСР (з 1952).
| Богданов Федір Родіонович | |
|---|---|
| Народився |
15 (28) жовтня 1900 Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Помер |
27 березня 1973 (72 роки) Київ, СРСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | хірург |
| Alma mater | Медичний факультет Московського університетуd |
| Ступінь | доктор медичних наук |
| Нагороди |
    |
Член КПРС з 1944.
Народився в с. Еліонка Новозибківського повіту Чернігівської губернії в селянській родині. Закінчив медичний факультет Московського університету (1925). В 1937 р. захистив докорську дисертацію «Внутрішньосуглобові пошкодження». Учень проф. К. Ф. Вегнера, В. Д. Чакліна. Автор більше 250 наукових праць, в тому числі 7 монографій. Науковий напрямок — проблеми металоостиосинтезу, кісткової пластики, лікування пошкоджень і захворювань стопи, диспластичних і дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів, ампутації та протезування. Під його керівництвом виконані 77 кандидатських і 30 докторських дисертацій. Серед його учнів — проф. І. Т.Скляренко, В. М. Левенець, Г. І. Герцен, В. А. Попов та інші. Учасник німецько-радянської війни, головний хірург Уральського військового округу (1941—1948).
З 1958 — науковий керівник Українського науково-дослідного інституту ортопедії і травматології у Києві й завідувач кафедри Київського інституту вдосконалення лікарів. Праці Богданова присвячені багатьом питанням хірургії, травматології та ортопедії, зокрема захворюванням суглобів і лікуванню переломів довгих трубчастих кісток за допомогою внутрішньокісткової фіксації сталевим стрижнем.
Нагорожджений орденами Леніна, Червоної Зірки, Трудового Червоного Прапора.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.