Богдан Іван Гаврилович

Іва́н Гаври́лович Богдан (29 лютого 1928, Дмитро-Білівка, Миколаївська область, УРСР, СРСР25 грудня 2020) — перший серед українських борців олімпійський чемпіон у важкій вазі, заслужений майстер спорту, заслужений тренер України, підполковник запасу.

Іван Гаврилович Богдан
Загальна інформація
Громадянство  Україна
Місце проживання Київ
Народження 29 лютого 1928(1928-02-29) (94 роки)
Дмитро-Білівка
Смерть 25 грудня 2020(2020-12-25)[1] (92 роки)
Зріст 185 см
Спорт
Країна Україна
Вид спорту боротьба
Дисципліна греко-римська боротьба
Тренери В. Бровченко
Участь і здобутки
Світові змагання Чемпіон світу 1958, 1961
Національні змагання Чемпіон СРСР 1958, 1959, 1961
Олімпійські ігри 1960 Рим — чемпіон
Нагороди

Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений тренер України
Орден «За заслуги» ІІ ступеня

Почесний Орден НОК України[2]
Греко-римська боротьба
Золото 1960 Рим Греко-римська боротьба

Життєпис

Змалку працював в колгоспі, був і їздовим, і в кузні працював, на тракторі — весь час трактористи просили прокручувати корбу. На призовній комісії в Радянську армію при видиху зламав спірометра. В армії не бажав професійно займатися спортом, але генерал викликав та наказав брати участь в спартакіаді, зайняв в частині перше місце, в окрузі друге.

Займатися боротьбою почав 1950 року, тренувався у В. Бровченка. На першості Збройних сил СРСР стає третім.

Закінчив школу тренерів та інститут фізкультури.

1952 року стає чемпіоном УРСР, виграв по балах у екс-чемпіона СРСР Івана Толмачова (свого часу представляв «Спартак» (Одеса).

1953 здобуває перші місця на двох чемпіонатах УРСР — по греко-римській та вільній боротьбі. Того ж року дебютує на першості СРСР, посів третє місце. У поєдинку Швеція — СРСР не програв родоначальнику важковика в сучасному вигляді Бертілю Антонссону — в двох зустрічах дві нічиї.

На Римській олімпіаді у фінальному поєдинку зустрівся також із шведським спортсменом — Рагнаром Свенссоном.

На відкритті Московських Олімпійських ігор ніс факела з олімпійським вогнем.

Займався боротьбою до сорока років. Викладав в суворовському училищі, працював начальником футбольної команди, 12 років — директором армійської СДЮШОР (Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву).

Тренував дворазового олімпійського чемпіона О. Колчинського.

Особисте

Під час праці в селі, як переважна більшість тодішньої молоді, і курив, і вживав алкоголь. Коли почав займатися спортом, сам собі дав обіцянку — вип'є тільки після світової першості. Вісім років тримав слово і вжив вино 1958 року в Будапешті.

На початку 1990-х змушено продав олімпійську медаль, аби не втратити житла.

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.