Літні Олімпійські ігри 1980

У 1980 спливав термін, який рішеннями XXII з'їзду КПРС (жовтень 1961) і був закладений в основний державний директивний документ, Програму КПРС («Програма побудови комунізму в СРСР»). Згідно з цим рішенням і чисельним офіційним гаслам та закликам, єдиновладна Комуністична партія урочисто обіцяла народу, що за 20 років комуністичного будівництва в СРСР до 1980 року в країні буде збудована «в основному» матеріально-технічна база комунізму. Тобто, радянське суспільство буде вже матеріально знаходитися в комунізмі — суспільстві загального добробуту і достатку.

Москва, а також такі великі міста-мільйонники, як Ленінград, Київ, Мінськ тощо — де проходили групові турніри олімпіади і очікувалася велика маса іноземних туристів-глядачів — зазнали «соціальної очистки». З них в безсудовому та терміновому порядку були на час проведення Олімпіади виселені жителі, які знаходилися на обліку в місцевих органах МВС як алкоголіки-п'яниці, наркомани та проститутки. Для київських алкозалежних був розгорнутий трудовий профілакторій у смт Глеваха.

Були також мобілізовані кадри міліції і КДБ, які вдень і вночі патрулювали у цивільному. У кадри КДБ Москви з республік і областей терміново набиралось нове поповнення із інженерно-технічних працівників і службовців.

Під'їзди та шосейні шляхи до Москви було оточені кордонами, потрапити в Москву пересічним радянським громадянам під час Олімпіади без спеціального дозволу не дозволялося.

Ігри ввійшли в історію спорту і політики ХХ ст. завдяки політичному бойкоту з боку більшості країн Заходу: США, ФРН, Японії, а також більшості ісламських країн — на знак протесту проти військової інтервенції СРСР в Афганістан. У змаганнях взяли участь тільки країни комуністичного блоку та головним чином неісламські країни Азії та Латинської Америки.

Всього в іграх узяло участь більш шести тисяч спортсменів з 81 країни. Було встановлено 36 світових і 39 європейських рекордів, 74 рази оновлені олімпійські рекорди.

Країна-господарка Ігор здобула переконливу перемогу в неофіційному командному підрахунку (80 золотих, 69 срібних і 46 бронзових нагород). У скарбничку збірної приніс 3 золоті, 4 срібні і 1 бронзову медаль гімнаст Олександр Дитятин; вперше в історії радянського спорту триразовим чемпіоном у плаванні став Володимир Сальников; повторив золотий дубль Монреаля фехтувальник Віктор Кровопусков; як і на попередніх іграх, не було рівних метальнику молота Юрію Сєдих; завдяки Олександрові Старостіну, переможцю в сучасному п'ятиборстві, збірна країни виграла і командну першість. Знову перемога на стаєрських дистанціях дісталася спортсменам африканського континенту — Мірутс Їфтер здобув перемоги на 5 і 10 тис. м. Московська Олімпіада принесла успіх британським атлетам Стіву Оветту (800 м) і Себастьяну Коу (1500 м); боксеру Теофіло Стівенсону (Куба); легкоатлетці Сарі Сімеоні (Італія); вище усіх стрибав Ґерд Вессіґ (Німеччина); в індивідуальній гонці переслідуванні на 4 км не було рівних Робертові Діл-Бунді (Швейцарія).

Пам'ятник поблизу входу до Основ'янського озера (Харків, Основ'янський район, Основа, присвячений Олімпійським іграм 1980 року

Українські спортсмени брали участь в Олімпіаді у складі збірної СРСР. Олімпійськими чемпіонами стали:

• Баркалов Олексій — водне поло
• Бєлоглазов Анатолій — вільна боротьба (52 кг)
• Бєлоглазов Сергій — вільна боротьба (57 кг)
• Бураков Віктор — легка атлетика (біг, естафета 4×400м)
• Захарова Стелла — спортивна гімнастика (командний залік)
• Зюськова Ніна — легка атлетика (біг, естафета 4×00 м)
• Кисельов Володимир — легка атлетика (штовхання ядра)
• Колчинський Олександр — греко-римська боротьба (понад 100 кг)
• Красюк Сергій — плавання (естафета 4×200 м вільним стилем)
• Кривов Валерій — волейбол
• Лащонов Федір — волейбол
• Лєдньов Павло — сучасне п'ятиборство (командні змагання)
• Макуц Богдан — спортивна гімнастика (командний залік)
• Манкін Валентин — вітрильний спорт (клас «Зірковий»)
• Мате Ілля — вільна боротьба (100 кг)
• Місевич Віра — кінний спорт (командні змагання з виїздки)
• Мовчан Валерій — велоспорт (трек, гонка переслідування, 4000 м)
• Олізаренко Надія — легка атлетика (біг на 800 м)
• Панченко Юрій — волейбол
• Погановський Віктор — кінний спорт (командні змагання з подолання перешкод)
• Пострєхін Сергій — веслування на каное-двійці
• Присєкін Юрій — плавання (естафета 4×200 м вільним стилем)
• Пророченко Тетяна — легка атлетика (біг, естафета 4×400 м)
• Рахманов Султанбай — важка атлетика (2-га важка вага)
• Сєдих Юрій — легка атлетика (метання молота)
• Сидоренко Олександр — плавання (400 м, комплексне плавання)
• Смирнов Володимир Вікторович — фехтування (рапіра)
• Ткаченко Надія — легка атлетика (п'ятиборство)
• Терьошина Олена — академічна гребля у складі вісімки
• Фесенко Сергій — плавання (200 м, батерфляй)
• Чухрай Сергій — веслування на байдарці-двійці (500 м і 1000м)
• У складі жіночої збірної СРСР з гандболу 10 з 14 гандболісток були з Української РСР:
  • Зубарєва Ольга, Карлова Лариса, Кочергіна Тетяна, Лук'яненко Наталія, Лутаєва Валентина, Пальчикова Ірина, Одинокова Любов, Порадник Людмила, Тимошкіна Наталія, Турчина Зінаїда. Головний тренер — Турчин Ігор.

Срібні нагороди у складі чоловічої збірної з гандболу виграли: Михайло Іщенко, Сергій Кушнірюк, Микола Томін. Головний тренер — Анатолій Євтушенко.

Срібну нагороду здобув Савченко Віктор Григорович — бокс, вагова категорія до 75 кг.

Бронзову нагороду здобув Юрченко Василь Петрович — каное-двійка, дистанція 1000 м.

Збірна СРСР з футболу зайняла на Іграх третє місце. Бронзові нагороди Олімпіади виграли українські футболісти: Сергій Шавло, Сергій Андрєєв, Володимир Безсонов, Володимир Пільгуй, Сергій Балтача.

• Легка атлетика
• Плавання
• Стрільба з лука
• Футбол

Топ-10 неофіційного національного медального заліку:

Місце	Країна	Золото	Срібло	Бронза	Загалом
1	СРСР	80	69	46	195
2	НДР	47	37	42	126
3	Болгарія	8	16	17	41
4	Куба	8	7	5	20
5	Італія	8	3	4	15
6	Угорщина	7	10	15	32
7	Румунія	6	6	13	25
8	Франція	6	5	3	14
9	Велика Британія	5	7	9	21
10	Польща	3	14	15	32

Київ приймав футбольний турнір Олімпіади. Роботи з підготовки до Олімпіади організовував Єсипенко Павло Євменович[7].