Боданінський Усеїн Абдурефійович

У 1917 році Усеїн Боданінський домігся від Тимчасового уряду постанови про створення Музею тюрко-татарської культури (згодом — Бахчисарайський палац-музей) у приміщенні бахчисарайського Хансараю. Його директором він був до 1934 р. З самого початку свого керівництва музеєм, Усеїн Абдурефійович приступив до формування кримськотатарського фонду в умовах недостатнього фінансування і обмеженої кількості співробітників. Новим у цьому напрямку стало формування мережі «представництв музею» навіть у віддалених селах Кримського півострову, завдяки чому до музею надходили рідкісні експонати. Директорові музею вдалося встановити такі стосунки з місцевим населення, які сприяли тому, що Музей поповнювався колекціями самим татарським населенням.

Проте, найбільшою стала експедиція 1925 року, коли вчені на чолі з Боданінським відвідали 64 кримських села, зібрали безліч предметів побуту, записали місцевий фольклор та описали життя кримських татар в різних регіонах Криму. Він також зміг віднести до музею печерні міста в Бахчисарайському районі — Чуфут- Кале, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен та Тепе- Кермен, а також всі мавзолеї-дюрбе, стародавні мечеті та надати їм державного захисту. Археологічні розкопки, проведені працівниками музею на території поселення Ескі-Юрт та знайдені там могильні надгробки та плити, привідкрили багату історію кримських татар ще до утворення Кримського ханства. Усеїн Боданінський також був ініціатором відкриття меморіального будинку-музею I. Гаспринського.

У 1934 р. Боданінського усунули з посади.

Протягом 1935–1937 років він перебивався випадковими заробітками у Москві та Тбілісі. Проте 1937 р. його було заарештовано за звинуваченнями в участі у контрреволюційній націоналістичній організації та роботі на іноземну розвідку і 17 квітня 1938 року — поряд з іншими видатними діячами кримськотатарського культурного відродження — розстріляно в Сімферополі.