Бож
Бож, Боз, Бус (грец. Μποζ, помер близько 375 року) — вождь Антського союзу кінця IV століття. Легендарний правитель давніх часів (у «Слові о Полку Ігоревім» згадуються готські пісні «про час Бусів»).
| Бож | |
|---|---|
| Rex Antorum | |
 Етокська знахідка — антропоморфний надгробок (Баксан, Кабардино-Балкарія) | |
| Король Антів | |
| Правління | 363-375 |
| Наступник | Баламир |
| Біографічні дані | |
| Імена | Боз, Бус |
| Народження | 319 |
| Смерть |
бл.375 Рось |
| Діти | 8 синів |
Згадується в «Історії готів» Йордана. Історик оповідає, що король остготів Вінітар «послав військо в межі антів і, коли вступив туди, у першій битві був переможений, але надалі діяв рішучіше й розіп'яв короля їхнього Божа з синами його і 70 старійшинами для залякування». Описана війна відбувалася в пониззі Дніпра. За деякими даними, Бож був страчений на Росі біля села Синява (Рокитнянський район) Київської області. Судячи з того, що дуже численне остготське військо зазнало поразки від антського, а також з наявності 70 старійшин (без сумніву, вождів племен), Йордан мав на увазі величезний і могутній союз антських племен.
Російський академік Олексій Шахматов (кін.XIX — поч.XX ст.) вважав за можливе ототожнювати ім'я Божа (в деяких списках рукопису Йордана — Боза) з «Бусом», про якого мовиться у «Слові о полку Ігоревім». Можливо, історична пам'ять народу в часи створення «Слова» (XII ст.) сягала IV ст. і ім'я Бож було відоме авторові «Слова о полку Ігоревім», який згадує «время Бусово».
Російський історик Михайло Тихомиров виводить від імені Божа назву племінного союзу східних слов'ян — бужан. Деякі вчені вважають, що ім'я «Бож» пов'язане зі слов'янським словом «вождь». З того, що Йордан назвав Божа королем, зовсім не випливає, що в антів тоді існувала держава. Він був хіба що верховним вождем союзу антських племен.
Михайло Грушевський називав Божа не королем, а главою «великого антського племені чи, швидше, — кількох племен, а поряд із ним виступає велика кількість старійшин, вірогідно, начальників чи старійшин родів антських».
374 року гуни обрали своїм великим каганом Баламира. Гуни спочатку підкорили антів, а потім, зібравши військо, Баламир пішов походом проти готів на чолі з королем остготів Германаріхом й переміг їх. Відомо також, що Баламир покарав готського короля Вінітара за вбивство антського царя Божа.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. за ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.
- Онацький Є. Українська мала енциклопедія: у 4 т. Т. 1. : А—І / Євген Онацький ; упоряд., наук. ред., передм. С. Білокінь. — Київ : Університетське видавництво «Пульсари», 2016. — 576 с. — Накл. 1000 прим. — ISBN 978-617-615-060-2, ISBN 978-617-615-061-1 (том 1).
- Бож (Боз, Бус) // Михайлів Т. В., Михайлів Т. А. Видатні постаті українського державотворення. Довідник. — Харків: Основа, 2014. — 128 с. — (Б-ка журн. «Історія та правознавство». Вип. 1 (121)). — С. 4.
- М. Ф. Котляр. БОЖ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 322. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Бус // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 117. — 1000 екз.