Божич
Бо́жич — у міфології південних слов'ян — син верховного бога, «творця блискавки».
| Божич | |
|---|---|
| Божество в | слов'янська міфологія |
Божич — уособлення Сонця, яке щороку вмирає й народжується (співзвучно з давньоримським східним культом Sol Invictus). Риси культу Божича перенесені в християнську релігію: у сербів, хорватів, словенців свято «Різдво Христа» називається «Божичем», у болгар — «Божиком».
Джерело
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології: — К.: Укр. письменник, 1993. — С. 15
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.