Бойко Іван Іванович (Герой Радянського Союзу)

Іван Бойко народився в 1916 році в селі Саги (нині — Олешківський район Херсонської області) в сім'ї селянина. Здобув початкову освіту, працював у колгоспі. У 1937 році призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію. З 1941 року — на фронтах Другої світової війни. В 1943 році вступив у ВКП(б). До вересня 1943 року гвардії старший сержант Іван Бойко командував відділенням 84-го гвардійського окремого саперного батальйону 73-ї гвардійської стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії Степового фронту. Відзначився під час битви за Дніпро[1].

У ніч з 24 на 25 вересня 1943 року в районі села Бородаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області Української РСР Бойко переправив на західний берег Дніпра близько 200 радянських солдатів і офіцерів і 5 тонн боєприпасів. Зворотними рейсами Бойко евакуював близько 100 поранених бійців. Пізніше на найважливіших шляхах підходу ворожих сил Бойко з групою саперів встановив міни[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії старший сержант Іван Бойко був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 1355[1].

Після закінчення війни у званні старшини Бойко був демобілізований. Повернувся на батьківщину, працював головою колгоспу. Помер 29 листопада 1953 року[1].

Також нагороджений двома орденами Червоної Зірки і низкою медалей[1].

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
• Герои Социалистического Труда. Биобиблиографический словарь. — М., 2008. — Т. 2.
• Днепр — река героев. — Киев, 1983.