Бокоч Олег Степанович
Оле́г Степа́нович Бо́коч (нар. 29 листопада 1994 — 12 травня 2018) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Бокоч Олег Степанович | |
---|---|
Молодший сержант | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
29 листопада 1994 Миколаївка |
Смерть |
12 травня 2018 (23 роки) Авдіївка |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування |
95 ОАеМБр |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 1994 року в селі Миколаївка (Кобеляцький район, Полтавська область); 2011-го закінчив Бродщинську загальноосвітню школу I—II ступенів, у 2016 році — Полтавський базовий медичний коледж, за спеціальністю «фельдшер». Під час навчання в коледжі брав участь у художній самодіяльності, неодноразово був переможцем обласного конкурсу «Студентська весна». Певний час працював у Полтавській обласній клінічній лікарні імені М. В. Скліфосовського.
З 27 квітня 2016 року проходив військову службу за контрактом, пройшов підготовку у 199 навчальному центрі ВДВ. Молодший сержант, фельдшер 2-ї десантно-штурмової роти роти 13-го батальйону 95-ї бригади. В зоні боїв пробув близько року.
12 травня 2018-го під вечір в часі відбиття атаки противника на позиції у промзоні Авдіївки, намагаючись витягти пораненого із зони обстрілу, зазнав важкого осколкового поранення голови, не сумісного з життям.
16 травня 2018 року похований на Центральному кладовищі міста Кобеляки.
Без Олега лишилися батьки і брат.
Нагороди та вшанування
- указом Президента України № 239/2018 від 23 серпня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
Примітки
- Указ Президента України від 23 серпня року № 239/2018 «Про відзначення державними нагородами України»