Бродщина
Бро́дщина — село в Україні, у Кобеляцькій міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 275 осіб.
село Бродщина | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район/міськрада | Полтавський район |
Громада | Кобеляцька міська громада |
Рада | Кобеляцька міська рада |
Код КАТОТТГ | UA53080130040092566 |
Облікова картка | Бродщина |
Основні дані | |
Населення | 275 |
Поштовий індекс | 39237 |
Телефонний код | +380 5343 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°02′23″ пн. ш. 34°20′44″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
71 м |
Відстань до обласного центру |
88,1 км |
Відстань до центру громади/сільради |
18 км |
Найближча залізнична станція | Кобеляки |
Відстань до залізничної станції |
32 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Касьяна, 29, м. Кобеляки, Полтавський р-н, Полтавська обл, 39200 |
Карта | |
Бродщина | |
Бродщина | |
Мапа | |
Колишній центр Бродщинської сільської ради.
Географія
Село Бродщина знаходиться на відстані 1,5 км від села Миколаївка, за 2 км від села Леваневське, за 18 км від центру громади та за 32 км від залізничної станції Кобеляки. До села примикає велике болото з декількома зарослими озерами. Через село проходить автомобільна дорога Н31.
Історія
Засноване в першій половині (39—40 роки) 19-го століття під назвою Малюванівка (від прізвища землевласника — дворянина Малюванова)[джерело?]. Однак через деякий час цю місцевість стали називати Бродщиною. Чому — точних відомостей немає. Є лише дві версії. Перша: навкруги було багато боліт, і люди не ходили, а бродили. Друга: певний час селом володів якийсь пан Бродський.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Кобеляцького повіту Полтавської губернії, мешкало 280 осіб (134 чоловічої статі та 146 — жіночої), налічувалось 29 дворових господарств, існували православна церква та завод[1].
Пізніше до Бродщини переселилися мешканці маленького сільця Митьки, що було розташоване поряд[джерело?].
1898 році було побудовано дерев'яну Троїцьку церкву з дзвіницею. При церкві діяли однокласна церковнопарафіяльна школа та школа грамоти.
Станом на 1900 рік село було центром Бродщинської волості[2].
1900-го року в селі налічувалося 482 жителі, в 1910-у — 465. Їм належало 266 десятин земельних угідь, у тому числі 203 десятини орної землі. Частина жителів села займалася промислами: кравецьким, шевським, ковальським, теслярським та ін.
З 1917 — у складі УНР. У 1920-их роках тут зуміли закріпитися комуністи. Перший колгосп (ім. Лесі Українки) вони заснували 1929, загнавши туди незалежних господарників. Там же вербували так званих активістів, яким доручили грабунок сільських родин, зокрема без чоловіків. Це створило ґрунт для ефективних вбиств голодом. Жертвами стали переважно діти та літні люди.
У роки Другої світової війни (18.IX 1941 — 23.IX 1943) з Бродщини на роботу до Німеччини примусово відправили 74 особи. У селі є пам'ятник односельцям та братська могила радянських солдатів, якi загинули в боях з фашистами 1943-го.
Економіка
- Молочно-товарна ферма.
- ТОВ «Нива».
Об'єкти соціальної сфери
- Школа І-II ст.
Відомі люди
- Могиленко Федір Онисимович — український краєзнавець, педагог; організатор першого історико-краєзнавчого музею на Полтавщині — у селі Новоаврамівка Хорольського району
- Павленко Леонід Андрійович, 1887 р. н., с. Бродщина Кобеляцького р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бродщина. Селянин-одноосібник. Заарештований 8 травня 1929 р. Засуджений Полтавським окружним судом 13 липня 1929 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки, з конфіскацією майна. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 22 березня 1995 р.[3]
Примітки
- рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 1570)
- рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- Реабілітовані жертви комуністичного терору на Полтавщині. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 13 травня 2011.