Бокуто

Бокуто (яп. 木刀, «дерев'яний меч») або застаріле боккен (яп. 木剣) — дерев'яний меч для тренувань в японських бойових мистецтв, зокрема кендо й айкідо.

Антикварні бокуто.

Про використання термінів

На сьогодні термін боккен ще досить широко вживаний в країнах заходу практично не використовується в східних регіонах. Згідно з «Великим ієрогліфічним японським словником» термін боккен має складову кен, що позначує китайський прямий меч та інколи застосовується для позначення будь-яких мечів. Тому історично боккен позначав різновид прямих дерев'яних мечів, тоді як бокуто — це вигнуті дерев'яні мечі (то — це самурайський вигнутий меч (катана)), що є найпоширеніші серед практиків японських бойових мистецтв.

Історія

Дерев'яні мечі бокуто здавна використовувались в Японії як знаряддя для тренувань у фехтуванні кендзюцу. Інколи ці мечі застосовували як зброю у реальних поєдинках. Зокрема, відомий фехтувальник Міямото Мусасі переміг фехтувальника Сасакі Кодзіро за допомогою бокуто (за іншими версіями весла чи палиці). У 17 — 19 століттях дерев'яні мечі були поступово витіснені з тренувань легшими і безпечнішими бамбуковими сінаями. Сьогодні бокуто застосовуються переважно у комплексних прийомах ката і показових виступах. Зважаючи на бойові якості дерев'яних мечів, їх використання за межами спортивних чи тренувальних залів заборонне у сучасній Японії.

Різновиди

Бокуто має, зазвичай, форму великого меча дайто або таті (яп. 太刀), малого сьото (яп. 小刀) або кодаті (яп. 小太刀), чи короткого меча (ножа) танто (яп. 短刀). Усі три різновиди використовуються при відпрацюваннях ката з партнером.

Існує також різновид дерев'яних мечів для відпрацювання махових вправ субурі (яп. 素振り). Він називається субуріто (яп. 素振刀, «меч для махання»). Субуріто мають товстіше «лезо» і більшу вагу ніж звичайні бокуто, що відповідає показникам справжнього меча. Така конструкція дозволяє тренувати силу, витривалість, правильне дихання, оптимальну геометрію ударів і баланс всього тіла. В парних вправах субуріто зазвичай не використовується.

За стандартами Японська федерації кендо повна довжина дерев'яного таті становить 102 см, а кодаті — 55 см. Іноді повний розмір довгого меча визначають в залежності від зросту фехтувальника, як відстань від його пупа до землі.

Технологія, матеріали, виготовлення

Стандартом для виготовлення бокуто є білий японський дуб (касі). Проте така зброя в віддалених від Японії регіонах може коштувати дуже дорого. Тому часто використовують місцеві породи деревини граб, ясен, акацію, бук. Основним параметром деревини, що визначає її придатність для виготовлення є щільність. Важливо також, щоб застосована деревина при ударах не відколювалось щепами, а зминалась. Це дозволяє запобігти травмам при парних заняттях.

При виготовленні бокуто важливий напрямок шарів заготовки. Часто її вигинають і висушують на спеціальних пристосуваннях, щоб волокна залягали паралельно поверхні. Зустрічаються також вироби, що складаться з декількох зклеїних в продольному напрямку частин.

Крім того часто бокуто покриваються лаком для захисту деревини ззовні.

Див. також

Джерела та література

  • Хорев В. Японский меч. Десять веков совершенства/ Серия «Мастера боевих исскуств». — Ростов н/Д: «Фенікс». 2003. — 192 с. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.