Болеслав Скарбек
Скарбек (Шацький) Болеслав Володиславович (Skarbek (Szacki) Bolesław; 1888, Кузнецьк — 3 червня 1934, Харків) — польський комуністичний діяч в УСРР.
Болеслав Скарбек | |
---|---|
Народився |
1888 Кузнецьк, Саратовська губернія, Російська імперія |
Помер |
3 червня 1934 Харків, Українська СРР, СРСР ·вогнепальне поранення |
Партія | КПРС |
Біографія
Народився в м. Кузнецьк (нині місто Пензенської обл., РФ) в сім'ї лісничого шляхетського походження, предків якого вислали з Польщі за участь у повстанні Т.Косцюшка 1794. Закінчив Немирівську класичну гімназію, навчався в Київському політехнічному інституті (не закінчив). 1906—10 — член ППС-фракції (ППС — Польська партія соціалістична), згодом належав до ППС-лівиці. Був ув'язнений (1914—16). Один з організаторів Польського соціалістичного об'єднання в Харкові (1917). Із 1917 — член РСДРП(б). 1917—18 — член Харківської ради робітничих і солдатських депутатів, зав. культурно-освітнього відділу губернського комісаріату в польських справах у Харкові (із січня 1918 мав повноваження «Крайового комісаріату в польських справах»). 1919 — член редколегії газет «Komunista Polski», «Głos komunisty», керівник польської секції Федерації іноземних комуністичних груп в Україні, редактор її газети «Sztandar Komunizmu», один із засновників київської групи Комуністичної робітничої партії Польщі. У вересні 1919 — січні 1921 — голова Закордонного бюро ЦК КП(б)У та керівник польського відділу РВР Зах. фронту. Згодом: зав. польс. бюро Агітпропвідділу ЦК КП(б)У, зав. польс. бюро Київ. окружного к-ту КП(б)У, редактор газ. «Пролетарська правда» (Київ), заст. редактора газет «Sierp» (Харків, 1926—27) та «Trybuna radziecka» (Москва). Із 1929 — знову в Києві: редактор газ. «Киевский пролетарий», зав. відділу Київ. окружного к-ту КП(б)У, директор Інституту польської пролетарської культури при ВУАН. Із жовтня 1932 — зав. культпропвідділу Черніг. обкому КП(б)У.
Заарештований 15 серпня 1933 за належність до «Польської військової організації» (ПВО); 19 серпня 1933 визнав свою «приналежність» до «ПВО». Як «керівник»/«комендант» укр. «поляків» 9 березня 1934 Колегією ОДПУ СРСР засуджений до розстрілу.
Страчений у м. Харків.
Реабілітований 27 лютого 1958 Військовою колегією Верховного суду СРСР.
Джерела та література
- Рубльов О. С. Скарбек Болеслав Володиславович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Література
- Kaleniczenko P.M. Polacy w walce o zwycięstwo Rewolucji Październikowej na Ukrainie. В кн.: Kraków—Kijów: Szkice z dziejów stosunków polsko-ukraińskich. Kraków, 1969
- Його ж. Polska prasa rewolucyjna na Ukrainie (1917—1920). В кн.: Z dziejów stosunków polsko-radzieckich: Studia i materiały, t. 5. Warszawa, 1969
- Калениченко П. М. Брати по класу — брати по зброї: Участь польських інтернаціоналістів у боротьбі за владу Рад на Україні, 1917—1920 рр. К., 1973
- Iwanow M. Pierwszy narod ukarany: Polacy w Związku Radzieckim 1921—1939. Warszawa—Wrocław, 1991
- Kupczak J.M. Polacy na Ukrainie w latach 1921—1939. Wrocław, 1994
- Рубльов О., Репринцев В. Репресії проти поляків в Україні у 1930-ті роки. «З архівів ВУЧК—ГПУ—НКВД—КГБ», 1995, № 1/2 (2/3)
- Polacy na Ukrainie: Zbiór dokumentów, cz. 1: Lata 1917—1939, t. 1—2. Przemyśl, 1998—99
- Stronski H. Represje stalinizmu wobec ludności polskiej na Ukrainie w latach 1929—1939. Warszawa, 1998
- Рубльов О. Викриття «агентури польського фашизму» в УСРР: «Справа» «Польської військової організації» 1933—1934 рр.: Мета, механізм фабрикації, наслідки. В кн.: Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць, вип. 7. К., 2003
- Його ж. Шкіц до історії загибелі української «Полонії», 1930-ті роки. В кн.: Історіографічні дослідження в Україні, вип. 13, ч. 1. К., 2003
Посилання
- Скарбек (Skarbek) (Шацький (Szacki)) Болеслав Володиславович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.193-194