Саратовська губернія
Саратовськая губернія (рос. Саратовская губерния) — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії й РРФСР, що існувала протягом 1797–1928 рр.. Центр губернії — місто Саратов.
| Саратовська губернія | ||||
.png.webp) Герб | ||||
 | ||||
| Центр | Саратов | |||
|---|---|---|---|---|
| Утворено | 1797-1928 | |||
| Площа | 74244,8 верст (1897) | |||
| Населення | 2 405 829 осіб (1897) | |||
| Попередники | Саратовське намісництво | |||
| Наступники | Нижньо-Волзька область | |||
Географія
- Саратовська губернія межувала на заході — з Тамбовською й Воронезькою губерніями й Областю Війська Донського, на півночі — з Пензенською й Симбірською губерніями, на сході — із Самарською губернією, на півдні — з Астраханською губернією.
- Площа Саратовської губернії становила 194 122 км² у 1847 р., 84 491 км² — у 1905 р.[1], 91 236 км² — у 1926 р.[2].
Історія
Карта Саратовскої губернії 1821 року
Герб губернії, затверджений Олександром II (1878)
- 11 січня 1780 р. — було видано Указ імператриці Катерини ІІ про заснування Саратовського намісництва з північних повітів Астраханської губернії, 7 листопада того ж року вийшов Указ про відкриття Саратовського намісництва з Саратовської провінції (25 грудня 1769 р. створена Саратовська провінція Астраханської губернії)[3].
- 3 лютого 1781 р. відбулося врочисте відкриття Саратовського намісництва за участю прибулого з Астрахані губернатора генерал-поручика Якобі та єпископа Антонія[4].
- 23 серпня 1781 р. — Указом імператриці були затверджені герби намісницького міста Саратова й повітових міст Саратовського намісництва (Аткарська, Балашова, Вольська, Камишина, Кузнецька, Петровська, Сердобська, Хвалинська й Царицина)[5].
- У 1796 р. з 41 намісництва, утворених Катериною ІІ, її сином були скасовані 8, у тому числі указом імператора Павла I від 12 грудня 1796 р. було скасовано Саратовське намісництво, а його повіти розподілені між Пензенською й Астраханською губерніями[6]. Указом від 5 березня 1797 р. Пензенська губернія була перейменована в Саратовську губернію й губернським містом визначений Саратов[7]. Указом від 11 жовтня 1797 р. із Саратовської губернії були виділені повіти до складу Тамбовської, Ніжегородської й Симбірської губерній[8], із частини, що залишився, Саратовській губернії Указом від 9 вересня 1801 р. була виділена Пензенська губернія[9].
- У 1802 р. Новохоперський повіт відійшов до Воронезької губернії, а Черноярський повіт — до Астраханської губернії.
- У 1835 р. були утворені три нові повіти — Миколаївський, Новоузенський і Царевський. У 1851 р. Царевський повіт був переданий в Астраханську губернію, а Миколаївський і Новоузенський повіти — у новостворену Самарську губернію.
- Указом від 5 липня 1878 р.[10]був затверджений герб Саратовської губернії з описом:
 |
У лазурному щиті, три срібні стерляді, вміщені у вигляді вилоподібного хресту. Щит увінчаний Імперською короною й оточений золотим дубовим листям, з'єднані Андріївською лентою. |  |
- У 1918 р. частину території губернії було включено до складу новоствореної автономної області німців Поволжя.
- У 1919 р. частина Камишинського (повернута у 1920 р.) і Царицинський повіти передані знову утвореній Царицинській губернії. До складу губернії увійшли із Самарської губернії Миколаївський повіт, ще й частина Новоузенського повіту.
- У 1920 р. за рахунок розукрупнення Новоузенського повіту утворені Дергачевський повіт і Покровський повіти.
- У 1921 р. за рахунок розукрупнення Аткарського повіту утворений Єланський повіт.
- У 1922 р. Покровський повіт був переданий до автономної області німців Поволжя.
- У 1923 р. був скасований Хвалинський повіт, його територія розділена між Вольським і Кузнецьким повітами. Ліквідовані Дергачевський повіт за рахунок укрупнення Новоузенського повіту, і Єланський повіт із приєднанням його до Аткарського повіту.
- 21 травня 1928 р. — Постановою ВЦВК Саратовська губернія була скасована, і її територія включена до Нижньо-Волзької області.
Адміністративній поділ губернії
З 1851 р. до 1918 р. до складу губернії входило 10 повітів:
| № | повіти | повітове місто | Площа, верст² |
Населення[11] (1897), осіб |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Аткарський | Аткарськ (7 300 осіб) | 10 999,8 | 289 813 |
| 2 | Балашовський | Балашов (10 309 осіб) | 10 440,9 | 311 704 |
| 3 | Вольський | Вольськ (27 058 осіб) | 4 939,0 | 184 561 |
| 4 | Камишинський | Камишин (16 264 осіб) | 10 911,5 | 307 493 |
| 5 | Кузнецький | Кузнецьк (20 473 осіб) | 4 627,5 | 178 356 |
| 6 | Петровський | Петровськ (13 304 осіб) | 6 509,6 | 222 070 |
| 7 | Саратовський | Саратов (137 147 осіб) | 7 018,2 | 332 860 |
| 8 | Сердобський | Сердобськ (7 381 осіб) | 6 477,4 | 224 782 |
| 9 | Хвалинський | Хвалинськ (15 127 осіб) | 5 525,6 | 192 718 |
| 10 | Царицинський | Царицин (55 186 осіб) | 6 795,3 | 161 472 |
Населення губернії
Національний склад даної губернії у 1897 р.[12]:
| Повіт | росіяни | німці | українці | мордва | татари | чуваші |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Губернія у цілому | 76,7 % | 6,9 % | 6,2 % | 5,1 % | 3,9 % | … |
| Аткарський | 81,2 % | 5,1 % | 13,4 % | … | … | … |
| Балашовський | 86,5 % | … | 13,2 % | … | … | … |
| Вольський | 94,5 % | … | … | 1,7 % | 1,7 % | 1,3 % |
| Камишинський | 44,5 % | 40,3 % | 15,0 % | … | … | … |
| Кузнецький | 61,8 % | … | … | 16,0 % | 19,8 % | 2,2 % |
| Петровський | 72,4 % | … | … | 20,0 % | 5,6 % | … |
| Саратовський | 86,2 % | 6,7 % | 3,0 % | 2,4 % | … | … |
| Сердобський | 99,7 % | … | … | … | … | … |
| Хвалинський | 56,0 % | … | … | 20,3 % | 20,5 % | 3,0 % |
| Царицинський | 87,1 % | 2,2 % | 7,9 % | … | 1,1 % | … |
Керівництво губернії
У різні періоди управління губернією здійснювали посадовці: генерал-губернатори, правителі намісництва, губернатори, віце-губернатори.
Див. також
Примітки
- Тархов С.А. Изменение АТД России за последние 300 лет. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 11 липня 2012. (рос.)
- Всесоюзная перепись населения 1926 г. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 11 липня 2012. (рос.)
- Полное собрание законов Российской империи, Т.XXI, № 15080 (рос.)
- Полное собрание законов Российской империи, Т.XXI, № 15126 (рос.)
- Полное собрание законов Российской империи, Т.XXI, № 15215 (рос.)
- Полное собрание законов Российской империи, Т.XXII, № 17634 (рос.)
- Полное собрание законов Российской империи, Т.XXII, № 17876 (рос.)
- Полное собрание законов Российской империи, Т.XXII, № 18199 (рос.)
- Полное собрание законов Российской империи, Т.XXII, № 20004 (рос.)
- Полное собрание законов Российской империи, Т.LIII, № 58684 (рос.)
- «Демоскоп Weekly», Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. (рос.)
- Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей (рос.)
Джерела
- «Памятная книжка Саратовской губернии», изд. «Саратовский Губернский Статистический комитет» (Саратовское губернское правление), г. Саратов, 1858—1916 гг. (рос.)
- Список населённых мест Саратовской губернии на 1911 год, г. Саратов, Земская типография (рос.)
- Саратовская губерния, первая всеобщая перепись населения 1897 года, Н. А. Тройницкий, Центральный статистический комитет МВД, С.-Петербург, 1904 г. (рос.)
- Саратовская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
Посилання
- Списки населенных мест Саратовской губернии 1862,1912, JPG (рос.)
- Библиотека Царское Село, книги по истории Саратовской губернии (Памятные книжки), PDF (рос.)
- Карта Саратовской губернии из «Атласа» А. А. Ильина 1876 года (перегляд на рушії Google на сайті runivers.ru) (рос.)
- Краткий исторический очерк Саратовского края // Адрес-календарь Саратовской губернии на 1902 год. — Саратов: Паровая скоропечатня Губерн. Правл., 1901. — страницы 277—280 (рос.)
- Данные Государственного архива Саратовской области (рос.)
- Саратовское правобережье в 18 веке (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.