Болото Біле

Територія болота з усіх боків оточена лісом та віддалена від населених пунктів. Болото Біле належить до низинного (евтрофного) типу. За рослинним типом воно є характерним для Лісостепової зони. Ця територія є військовим полігоном, здавна має особливий режим, тому болото зберігає свій природний стан. У рослинному покриві болота переважають високотравні ценози, які займають центральну, найбільш обводнену його частину. Основні площі займають угруповання очерету, часто монодомінантні, в менш обводнених місцях ближче до берега співдомінантом цих угруповань виступає осока гостра. Флористичне ядро утворюють типові гідрофільні види: півники болотні, плакун гостролистий, вербозілля звичайне, розсіяно зростає вовче тіло болотне, яке місцями виступає як співдомінант. Менші площі займають угруповання рогозу вузьколистого, які розміщуються плямами серед очерету і чітко відокремлюються у рослинному покриві. Невеликі площі по краю болота займають осокові угруповання, в яких переважає осока гостра. На сухіших ділянках значну домішку в травостої становить куничник сіруватий. Болото по краю оточене смугою чагарників, яка місцями розширюється. Серед кущів переважає верба попеляста, поодиноко відмічена верба п'ятитичинкова.

Болото відоме як місце зимової концентрації копитних тварин таких як лось та кабан. Звичайні тут лисиця звичайна та собака єнотовидний. Часто трапляється вовк, що внесений до Червоного Європейського списку. Із птахів тут звичайні представники водноболотного комплексу, такі як лунь болотний, крижень, очеретянки та кобилочки. У значній кількості тут трапляються земноводні.

Площа заказника — 392,6 га, створений у 1999 році[1].

• Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення
• Природно-заповідний фонд Київської області. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014.

• Василюк О., Костюшин В., Норенко К., Плига А., Прекрасна Є., Коломицев Г., Фатікова М. Природно-заповідний фонд Київської області. — К.: НЕЦУ, 2012. — 338 с., з дод.