Бомаріс (замок)

Замок Бомаріс (англ. Beaumaris Castle) — середньовічний замок у графстві Англсі в Уельсі, внесений до Світової спадщини ЮНЕСКО у складі об'єкту «Замки та фортеці короля Едуарда I в королівстві Гвінед».

]

Бомаріс
53°15′53″ пн. ш. 4°05′22″ зх. д.
Статус охороняється Cadw
Статус спадщини реєстрова будівля 1 ступеняd[1], scheduled monumentd і частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКОd
Країна  Велика Британія
Розташування графство Англсі, Уельс
Архітектор James of Saint Georged
Матеріал вапняк
Площа 6 га і 2 га
Висота н.р.м. 5 м
Засновник Едуард I Довгоногий
Засновано 1295
Перша згадка 1295
Будівництво 1295 — 1330 (не завершений)
Власник Едуард I Довгоногий
Оператор Cadwd
Сайт

Офіційний сайт

    Світова спадщина    
Замки та фортеці короля Едуарда I в королівстві Гвінед
Castles and Town Walls of King Edward in Gwynedd
Тип Культурний
Критерії i, iii, iv
Об'єкт № 374-001
Регіон ЮНЕСКО Європа і Північна Америка
Історія реєстрації
Зареєстровано: 1986 (10 сесія)
Ідентифікатори й посилання
GeoNames 6286872
Бомаріс (замок) (Сполучене Королівство)
 Бомаріс у Вікісховищі


Опис
Вид замку згори

Замок Бомаріс — один із замків, побудованих королем Едуардом I для того, щоб посилити англійський вплив в Уельсі. Будівництво розпочалося в 1295 році, в рамках військової кампанії в Уельсі. Керівником робіт був поставлений Жак де Сен-Жорж (Джеймс із Сен-Джорджу) з Савої. Замок був розташований у куті міста, за планом схоже на замок у місті Конві, хоча у Бомарісі спочатку міські мури лише були закладені, але не будувались[2].

Будівництво тривало протягом 35 років, але не було завершено через розпочату королем Шотландську кампанію, що сильно вдарила по його фінансах. В цілому вартість будівництва коштувала величезні для того часу £15 000. Так, будівництво почало уповільнюватись 1296 року і повністю зупинилось 1300 р., коли було витрачено бл. £11 000.[3] Зупинка була переважно через розпочату Шотландську кампанію, але замок лишився частково збудованим — внутрішні мури і вежі були лише розпочаті, а північна і північно-східна сторони взагалі не мали зовнішнього захисту[4]. У 1306 король Едуард I занепокоївся можливим вторгненням шотландців у Північний Уельс, але незавершений замок вже потребував ремонту[5]. Відновилися роботи над завершенням зовнішніх мурів, спочатку під керівництвом Джеймса, а після його смерті у 1309 році, під керівництвом Мастера Ніколаса де Дернефорда (Nicolas de Derneford).[6]. Ця робота врешті повністю зупинилася 1330 року, коли замок ще не досяг запланованої висоти. Королівське дослідження 1343 року порахувало, що для завершення замку потрібно ще принаймні £684 (додатково до £15 000 витрачених), але ці гроші так і не були виділені[7].

Незавершена північна брама внутрішніх мурів замку Бомаріс...
...та її майже завершений еквівалент у замку Гарлек[8]

Як би замок був завершений, він ймовірно сильно нагадував би замок Гарлек.[9] — обидва зведені за концентричним проєктом, з ровом (який зараз частково засипаний). Замок розташований на узбережжі острова Англсі і замикає східний вхід в протоку Менай.

Замок Бомаріс був зведений прямо на березі, на ґрунті з валунної глини та інших осадів, які формують місцеве узбережжя, з використанням місцевого каменю (привезеного не більше 16 км від замку) — вапняку, пісковику та зеленого сланцю. Деяке каміння привозили з кораблями морем, наприклад з вапнякових копалень у селищі Пенмон далі на північ по узбережжю острова[10]. Різне каміння використовувалось при будівництві веж та мурів досить випадковим чином, але використання сланцю припинилось після паузи у будівництві 1298 року, і тому його видно тільки у нижчих рівнях стін[11].

Зовнішні мури складалися з 8-ми сторонньої куртини та 12 веж і двох брам; внутрішні мури масивніші та вищі і мають дві великі брами у формі латинської «D» та 6 веж, забезпечували хорошу захищеність фортеці. в ньому відсутній донжон — передбачалось, що у внутрішньому мурі розмістяться ряд господарських та житлових будівель.

Одна з брам вела до «Брами у моря», друга — на північну сторону замка[12]. Мури і вежі початково були облаштовані бл. 300 вогневими позиціями лучників, у тому числі 164 прорізи для стріл, хоча 64 прорізи на рівні землі були заблоковані, щоб їх не могли використати вороги, або на початку 15-го ст. або під час Англійської революції[13].

Рів навколо замку, раніше з'єднаний з морем, дозволяв великим суднам під час припливу підходити майже впритул і розвантажуватися біля воріт замку.

Замок був захоплений уельськими силами 1403 року під час Оуайна Гліндура (валл. Owain Glyndŵr), останнього «справжнього» принца Уельського, однак відбитий англійськими військами 1405 року.

Після початку Англійської революції 1642 року, замок утримували сили, лояльні до короля Карла I, аж до 1646 року, коли замок був зданий парламентській армії. Незважаючи на те, що замок був частиною місцевого роялістського повстання 1648 року, замок уникнув знищення — у ньому був розміщений гарнізон парламентської армії. Але вже з 1660 року замок був покинутий, і лише в 19 ст. був приєднаний до маєтку і парку місцевої шляхти. У 21 ст. руїни замку перебувають під управлінням вельського охоронного фонду Cadw як туристичний об'єкт.

Замок добре зберігся і внесений до Світової спадщини ЮНЕСКО у складі об'єкту «Замки та фортеці короля Едуарда I в королівстві Гвінед», з описом «один з найкращих зразків європейської військової архітектури 13-початку 14 ст.»[14].

Назва замку була отримана від назви місцевості Бомаріс, яка перекладається як «Красиве болото» від нормано-французького Beau Mareys, а латиною назва замка була de Bello Marisco.[15].

Галерея
  • План замку
  • Мапа Джона Спіда, яка показує замок та розташоване поруч місто з муром у 1610 р.
  • Замок Бомаріс у 1852 р.
  • Вхід через південну браму

Інформація для відвідувачів

Замок відкритий з квітня по вересень.

Див. також

Примітки
  1. Beaumaris Castle — Royal Commission on the Ancient and Historical Monuments of Wales.
  2. Taylor, 2004, p. 36; Lilley, 2010, p. 104
  3. Taylor, 2004, pp. 8, 11
  4. Taylor, 2004, p. 8; Prestwich2003,, p. 25
  5. Taylor, 2004, pp. 8, 10–11
  6. Taylor, 2004, p. 11
  7. Taylor, 2004, p. 14
  8. Taylor, 2004, p. 25
  9. Creighton & Higham, 2003, p. 49; Taylor, 2004, p. 11
  10. Lott, 2010, pp. 118–119; Taylor, 2004, p. 40
  11. Lott, 2010, pp. 118; Taylor, 2004, p. 40
  12. Taylor, 2004, pp. 19, 39
  13. Taylor, 2004, pp. 33, 35
  14. Castles and Town Walls of King Edward in Gwynedd. UNESCO. Процитовано 22 вересня 2012. Проігноровано невідомий параметр |mode= (довідка)
  15. Taylor, 2004, pp. 3, 6

Бібліографія
  • Ashbee, Jeremy (2007). Conwy Castle. Cardiff, UK: Cadw. ISBN 9781857602593.
  • Cadw (2005) [1996]. Listed Buildings in Wales: What is Listing? (PDF) (вид. 3rd). Cardiff, UK: Cadw. ISBN 1-85760-222-6. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 10 грудня 2015.
  • Creighton, Oliver; Higham, Robert (2003). Medieval Castles. Princes Risborough, UK: Shire Archaeology. ISBN 9780747805465.
  • Liddiard, Robert (2005). Castles in Context: Power, Symbolism and Landscape, 1066 to 1500. Macclesfield, UK: Windgather Press. ISBN 9780954557522.
  • Lilley, Keith D. (2010). The Landscapes of Edward's New Towns: Their Planning and Design. У Williams, Diane; Kenyon, John. The Impact of Edwardian Castles in Wales. Oxford, UK: Oxbow Books. с. 99–113. ISBN 978-1-84217-380-0.
  • Lott, Graham (2010). The Building Stones of the Edwardian Castles. У Williams, Diane; Kenyon, John. The Impact of Edwardian Castles in Wales. Oxford, UK: Oxbow Books. с. 114–120. ISBN 978-1-84217-380-0.
  • Lyon, Bryce Dale (1980) [1960]. A Constitutional and Legal History of Medieval England (вид. 2nd). New York, US: Norton. ISBN 0-393-95132-4.
  • McNeill, Tom (1992). English Heritage Book of Castles. London, UK: English Heritage and B. T. Batsford. ISBN 0-7134-7025-9.
  • Pounds, N. J. G. (1994). The Medieval Castle in England and Wales: A Social and Political History. Cambridge, UK: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-45099-7.
  • Prestwich, Michael (2003) [1980]. The Three Edwards: War and State in England, 1272–1377 (вид. 2nd). London, UK: Routledge. ISBN 9780415303095.
  • Pugin, Augustus (1895). Examples of Gothic Architecture Selected From Various Ancient Edifices in England. Edinburgh, UK: J. Grant. OCLC 31592053.
  • Taylor, Arnold (1987). The Beaumaris Castle Building Account of 1295–1298. У John R. Kenyon and Richard Avent. Castles in Wales and the Marches: Essays in Honour of D. J. Cathcart King. Cardiff, UK: University of Wales Press. с. 125–142. ISBN 0-7083-0948-8.
  • Taylor, Arnold (2004) [1980]. Beaumaris Castle (вид. 5th). Cardiff, UK: Cadw. ISBN 1-85760-208-0.
  • Taylor, Arnold (2007). Harlech Castle (вид. 4th). Cardiff, UK: Cadw. ISBN 978-1-85760-257-9.
  • Thompson, M. W. (1994). The Decline of the Castle. Leicester, UK: Harveys Books. ISBN 1-85422-608-8.
  • Toy, Sidney (1985) [1939]. Castles: Their Construction and History. New York, US: Dover. ISBN 978-0-486-24898-1.
  • Weir, Alison (2008). Britain's Royal Families: the Complete Genealogy. London, UK: Vintage Books. ISBN 9780099539735.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.