Бондарчук Степан Корнійович

Степа́н Корні́йович Бондарчу́к (*25 липня (6 серпня) 1886(18860806), Кодня Житомирського повіту Волинської губернії, нині Житомирської області — †30 листопада 1970, Одеса) — актор, режисер, театральний критик.

Степан Корнійович Бондарчук
Народився 25 липня (6 серпня) 1886(1886-08-06)
с. Кодня Житомирського пов. Волинської губ.
Помер 30 листопада 1970(1970-11-30) (84 роки)
Одеса
Національність українець
Громадянство Російська імперія,  СРСР
Діяльність актор, режисер, театральний критик
Дружина Мануйлович Софія Андріанівна
Діти син Володимир
Нагороди та премії

Біографічні відомості

Закінчив 1916 року Музично-драматичну школу ім. М. В. Лисенка в Києві. Один із засновників і авторів статуту Молодого театру (1917) (грав у ньому в 1917–1919 рр. і в театрі «Музична драма» (1919) в Києві), Незалежного театру (1921–1922) в Житомирі. Член Всеукраїнського театрального комітету Наркомосу УСРР (Вутеком; 1919). Працював у «Березолі» (1922–1925), драматичному театрі на Поділлі (1925–1926), Одеській держдрамі (1929). Очолював шосту майстерню «Березоля» в Одесі (1924–1925), Київський робітничий театр (1930), Вінницький (1932), Шуйський (1935–1936) та Бухарський (1937–1941) театри. Найпомітніша роль — Парох («Молодість» Макса Гальбе). Серед інших ролей у Молодому театрі — Третій брат («Осінь» Олександра Олеся), отець Ґільґер («Йоля» Єжи Жулавського), Наречений («Горе брехунові» Франца Ґрильпарцера).

Вистави
  • Олександр Олесь. Весняна казка. (1921)
  • Гергарт Гауптман. Затоплений дзвін. (1922)
  • Андрій Головко. Бур'ян. (1930)

Ролі
  • Отець Ґільґер («Йоля» Єжи Жулавського)
  • Парох («Молодість» Макса Гальбе)
  • Наречений («Горе брехунові» Франца Ґрильпарцера)

Автор

П'єс
  • Чудотворці. — Харків, 1926.
  • Пролог. — 1926. (у співавторстві з Лесем Курбасом)

Інсценізацій поем Шевченка
  • Варнак. — Київ, 1924 (2-ге вид.: Харків, 1925).
  • Відьма // Сільський театр. 1927. № 2.

Агіт-п'єси
  • Колектив комнезаможників, або Свято врожаю. — Харків, 1925.

Література
  • Василь Василько. Театру віддане життя. — Київ, 1984.
  • Михайло Дерегус. Спогади // Сучасність. — 2001. — Ч. 11.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.