Бондар Пилип Мусійович

Народився 1 [14] листопада 1911(19111114) року в селі Чечелівці (тепер Гайсинський район Вінницької області, Україна). У 1938—1942 роках навчався у Харківському художньому інституті (викладач Леонора Блох). Брав участь у республіканських виставках з 1945 року.

Жив в Харкові, в будинку на вулиці Культури, 9 а, квартира 1. Помер в Харкові 24 березня 1997 року.

Працював у жанрах портрета, тематичної композиції і монументальної скульптури. Основні твори:

• погруддя І. Рєпіна (1945);
• «Шахтар» (1945);
• професор Л. Блох (1950);
• портрет стахановця І. С. Приза (1952);
• портрет передового робітника заводу маркшейдерських інструментів Є. Клищенка (1960);
• портрет П. Заривайка — старого більшовика, першого червоного директора заводу імені Малишева (1961).
• портрет передовика виробництва С. Новикова (1974);
• станкові композиції:
  • «Відродження Донбасу» (1945);
  • «У забої» (1947);
• монументальна пластика:
  • «Солдат з автоматом» (1957, у співавторстві);
  • «Клятва солдата» (1967);
  • «Клятва» (1969);
  • «В. І. Ленін» (1975);
• скульптурні групи на мосту через річку Харків (1955, у співавторстві).

Твори зберігаються у Барвінківському краєзнавчому музеї.

• Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — 563 с., сторінка 49;
• Мистецькі шляхи Харківщини. Xарків, 1998;
• Путятін В. Д. Бондар Пилип Мусійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.