Боністика

Боні́стика — вивчення та колекціонування паперової валюти та банкнот. Боніст — колекціонер банкнот або паперових грошей, різновид хобі.

Вивчення паперових грошей має велике значення для іторії, оскільки будь-які старовинні грошові знаки чи бони можуть певною мірою свідчити про економічне і політичне життя суспільства у певний час. Крім того, багато бонів мають значну мистецьку цінність (серед таких варто навести грошові знаки Української Народної Республіки та Української Держави 1918 р., ескізи яких виконав Нарбут Георгій Іванович), розмінні марки міста Одеси (автор ескізів — А.Ждах) та ін.

Боністика як наука існує з початку 20 століття. Вона тісно пов'язана з нумізматикою. В Україні серйозно займаються науковою роботою в галузі боністики такі дослідники, як Р. Тхоржевський (період визвольних змагань 1917–1920 рр., по них захистив ще за радянських часів кандидатську дисертацію), О. Клименко (емісії УПА — захистив 2000 року дисертацію-комплексне дослідження бофонів УПА), Г. Марковецька (період визвольних змагань 1917–1920 рр. у Західній Україні) (З їхніми роботами можна ознайомитися на ресурсі Олександра Баранова, див. посилання). Окремі цікаві публікації підготував В. Чорноіваненко для журналу «Визвольний Шлях».

Гроші Української держави

Боністика — спеціальна історична дисципліна, що вивчає паперові грошові знаки. Термін «bon» виник у XIX столітті у Франції для означення окремих видів цінних паперів: чеків, талонів тощо. Пізніше поширений для позначення всіх грошових знаків — банкнот, державних та банківських білетів, у тому числі розмінних, розрахункових, кредитних грошових знаків — казначейських білетів, зобов'язань державної скарбниці тощо. Бони та їхні різні замінники, а також облігації внутрішньої позики, акції, купони цінних паперів, чеки, талони, квитанції, ордери, сертифікати, знаки казино, лото, лотерейні білети, векселі, боргові зобов'язання що перебувають в обігу разом з паперовими грошима — є об'єктом вивчення боністики. Боністика вивчає як гроші державних емісій (загальнообов'язкові емітовані згідно із законом), так і місцеві та приватні грошові випуски (не обов'язкові для всіх) що перебувають у обігу паралельно з національною валютою. Це тимчасові бони, які надходять до обігу на регіональному рівні від імені владних структур, міст, органів місцевого самоврядування, відділень великих банків, підприємств кооперативів тощо, під забезпеченням матеріальних цінностей, що перебувають у їхній власності (валюти, нерухомого майна представників влади). Появу місцевих та приватних грошей зумовлюють об'єктивні причини — війни, революції, спад виробництва, зменшення податкових надходжень до місцевих бюджетів, складний фінансовий стан держави коли населення потерпає від нестачі готівки. Місцеві бони — грошові випуски місцевих самоуправлінь, великих підприємств та установ. Приватні (внутрішні) бони — грошові випуски від імені власників магазинів, аптек, їдалень, атракціонів тощо.

Характерними для бон є такі ознаки:

• а) емблематична (герби, емблеми, символічні знаки);
• б) палеографічна (шрифти, монограми, підписи, та рукописні позначки);
• в) сфрагістична (печатки, штемпелі, конгреви, перфорація);
• г) хронологічна (дати);
• ґ) метрологічна (номінали);
• д) орнаментально-мистецька (прикраси);
• є) філігранологічна (водяні знаки, матеріал виготовлення);
• е) епіграфічна (надруки, пізнішого походження);
• ж) дипломатична (формуляр документа, зміст написів);
• з) орфографічна (орфографія тексту);
• і) іконографічна (портретні зображення, конгреви);
• ї) маргіналістична (написи від руки пізнішого походження).