Нарбут Георгій Іванович

Народився 25 лютого [9 березня] 1886(18860309) року на хуторі Нарбутівці Глухівського повіту, Чернігівської губернії, Російська імперія (зараз Сумська область, Україна), у сім'ї, яка походила з старовинного, але збіднілого литовського шляхетського роду.

Початкову художню освіту здобув самотужки. У 1906–1917 жив у Петербурзі. У 1896—1906 роках навчався у Глухівській чоловічій гімназії[4]. Деякий час вчився в Івана Білібіна і Мстислава Добужинського. У 1909 удосконалював майстерність у Мюнхені, в школі Симона Холлоші. Після повернення до Петербурга став членом «мистецького об'єднання Світ мистецтва».

У 1910–1912 працював над ілюстраціями до казок Ганса Крістіана Андерсена, байок Івана Крилова, народних казок і дитячих пісень.

Як чудовий знавець українського стародавнього мистецтва та геральдики, виконав безліч гербів, ілюстрував або оформлював Малоросійський Гербовник (Владислава Лукомського і Вадима Модзалевського, 1914), «Герби гетьманів Малоросії» (1915), «Старовинна архітектура Галичини» (Юрія Лукомського, 1905), «Стародавні садиби Харківської губернії» (1917) та ін.

Щоліта приїздив в Україну до Глухова, де вивчав пам'ятки української старовини. Свій герб Нарбут підписав так: «Мазепинець полку Чернігівського, Глухівської сотні, старшинський син, гербів і емблем живописець» (1912).

У березні 1917 переїхав до Києва. Створював ескізи військових мундирів армії України, оформлень упаковок та етикеток для українських товарів, гральних карт. Розробив поштові марки Української Народної Республіки в 30, 40 і 50 шагів. У вересні 1917 став професором графіки новоствореної Української Академії Мистецтв, а з грудня 1917 (за іншими даними, з лютого 1918) — її ректором. В цей період виконав цикл державних паперів, крім марок він розробляв банкноти, грамоти, листівки.

Опрацював проекти Державного Герба і Печатки Української держави. 18 липня 1918 гетьман Павло Скоропадський затвердив створену Нарбутом малу Державну печатку — зображення козака з пищалем на плечі на восьмикутному тлі, у верхній частині якого було розміщено володимирський тризуб.

Згодом співпрацював із журналами «Наше минуле», «Зорі», «Солнце Труда», «Мистецтво» та ін. У 1918—1920 разом з Миколою Зеровим, Сергієм Єфремовим, Павлом Зайцевим і Вадимом Модзалевським створив літературно-художню містифікацію — «неслужащого дворянина Лупу Юдича Грабуздова» («українського Козьму Пруткова», за висловом Максима Рильського), за «авторством» якого створювалися поезії, оповідання, пародійні «наукові» трактати, графічні твори тощо.

До учнів і послідовників Нарбута належать М. Кірнарський, Павло Ковжун, Роберт Лісовський, Леонід Хижинський, І. Мозалевський, А. Могилевський, Л. Лозовський, Антін Середа, Олексій Маренков. Художник підтримував тісні дружні стосунки з українськими культурними діячами різних напрямів і стилів (письменниками Миколою Зеровим, Павлом Тичиною, Михайлем Семенком, композитором Пилипом Козицьким, науковцями Сергієм Єфремовим, Вадимом Модзалевським, Павлом Зайцевим, Віктором Романовським, Стефаном Таранушенком).

Могила

Помер від епідемічного висипного тифу 23 травня 1920 у Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 2)

Ілюстрація до «Енеїди» Івана Котляревського

Літера З, українська абетка

Мистецтво

Його творчість — це яскрава сторінка в українському мистецтві. Його цілком справедливо називали одним з найвизначніших графіків сучасності. Рання творчість зазнала значного впливу широковідомого об'єднання художників «Світ мистецтва». Крім творчості художників «Світ мистецтва» у галузі театрально-декораційного мистецтва та книжкової графіки, визначальний вплив на Нарбута справило давнє українське малярство і графіка XVII–XVIII століть, геральдика українських родів, графіка українських рукописів і стародруків. З часом Нарбут виріс у глибоко оригінального митця, довкола якого утворилась ціла школа з його послідовників у галузі графіки й ілюстрування книжок. Ним, разом з його сучасниками: Василем Кричевським, Тимофієм і Михайлом Бойчуками, Іваном Падалкою, Василем Седлярем, Оленою Кульчицькою, Антоном Середою, Олексою Новаківським, Петром Холодним та іншими майстрами започаткував стильові ознаки українського мистецтва 20 — 30-х років в графіці.

Визначним досягненням Нарбута і всієї української графіки є його «Українська абетка» (1917), в якій художник досяг граничної простоти й водночас вишуканості композиції, малюнка й кольору. У вирішенні літер абетки Нарбут об'єднав досягнення як української рукописної та друкованої книги, так і досягнення західноєвропейських майстрів шрифту. Нарбутівська «Українська абетка» й донині залишається неперевершеною завдяки високій майстерності художника й глибокому розумінню ним шрифтового мистецтва.[5]

Останнім великим мистецьким задумом Нарбута було ілюстрування «Енеїди» Івана Котляревського, але через передчасну смерть він встиг виконати лише одну ілюстрацію.

Мав величезний вплив і на становлення інших художників, таких як Сергій Конончук та Микола Алексєєв. Сергію Конончуку особливо імпонувала і була близькою творчість видатних російських радянських графіків і особливо Г. Нарбута, який був серед тих, хто поклав початок українській радянській графіці. Творча спадщина Г. Нарбута була для С. Конончука справжньою школою і джерелом творчого натхнення. Властиві йому тонка стилізація мотивів ампіру, звернення до традицій українського бароко, до орнаментики та геральдики старовинних українських гравюр вплинули на формування образної мови Конончука.

У 1919 р. мотивом кількох графічних творів Георгія Нарбута стали зображення трикутника Серпінського, зокрема візерунки, натхнені цією фігурою, використано ним при оформленні кількох номерів журналів "Мистецтво" (№№ 3—5/6, 1919 та № 1, 1920).

Є оформлювачем банкнот української гривні доби УНР.

Банкнота 500 гривень. Аверс	Банкнота 500 гривень. Реверс	Банкнота 100 гривень

Цей випуск шагів 1918 року розроблений графіками Антоном Середою й Георгієм Нарбутом.

• Перший випуск стандартних марок України (1992), за малюнками Нарбута
• 
  Серія від 16 травня, каталог Michel, #80
• 
  Michel, #81
• 
  Michel, #79
• 
  Michel, #82
• 
  Серія від 17 червня, каталог Michel, #75
• 
  Michel, #76
• 
  Michel, #77
• 
  Michel, #78

Блок до 120-річчя з дня народження Г. І. Нарбута (Mi #769) з марками, на яких зображено заставку для розділу "Поезія" журналу "Мистецтво", 1919

• 1992 — Георгій Нарбут. Живі картини (режисер Юлія Лазаревська, 24 хв.)
• 1993 — Незавершений автопортрет. Георгій Нарбут (студія «Укртелефільм»).
• 2003 — Брати Нарбути (кіностудія «Контакт», серія «Обрані часом», 30 хв.)

Меморіальна дошка на честь Нарбута Георгія Івановича на вул. Володимирській, 64/13 у Києві, де він жив і творив

• 3448 Нарбут — астероїд, названий на честь художника.
• Вулиця Георгія Нарбута
• Українська абетка (1917)
• Георгій Нарбут (монета)

• В. К. Охочинский. Книжные знаки Георгия Нарбута. Ленинград, 1924.
• Ернст Ф., Стешенко Я. Георгій Нарбут. Посмертна виставка творів. — Харків, 1926.
• Чехонин С. Воспоминания о Нарбуте // Аргонавты. — Пг., 1923. — № 1.
• Крушельницький І. Георгій Нарбут: мистецько-історичний нарис. — Львів, 1930.
• Січинський В. Ю. Нарбут. 1886—1920. — Краків; Львів, 1943.
• Білецький П. Г. Нарбут. — К., 1959.
• П. О. Білецький. Георгій Нарбут. Альбом. — Київ, Мистецтво, 1983.
• Білецький П. Георгій Іванович Нарбут. — К., 1985.
• Белоконь С. Георгий Нарбут // Искусство. — 1977. — № 2.
• Білокінь С. Нарбутівські сюжети // Жовтень. — 1983. — № 7.
• Білокінь С. Перспективи дослідження мистецької спадщини Георгія Нарбута // Образотворче мистецтво. — 1986. — № 3.
• Утевська П., Горбачов Д. Подвижник революційного Відродження // Вітчизна. — 1987. — № 7.
• Ковпаненко Н. Нарбут Георгій Іванович // Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: Біографічний довідник. — К.: Інститут історії України НАН України, 2005. — Ч. 2. — С. 76–83.
• Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі. — К., 2008. — С. 143, 144, 146, 268.
• Віктор Жадько. Український некрополь. — К., 2005. — С. 244.
• Віктор Жадько. Байковий некрополь. — К., 2004. — С. 76.
• 125 років від дня народження Г. І. Нарбута… // Сайт Національної парламентської бібліотеки
• Художник республіки // Україна молода. — 2006. — 12 верес.
• Віктор Гриневич. Георгій Нарбут малював правою і лівою рукою // Країна. — 2011. — 25 лют.
• Шрифти Нарбута на сайті «Українські шрифти»
• Сторінка на сайті «График» (рос.)
• Рудницький Г., Іващенко Т. Гроші в житті держави і митців (про історію роботи Нарбута над українськими грошима) // Кримський діалог. — 2006. — № 30. — 16 вересня.
• Перші грошові знаки — творчий внесок Г. Нарбута в історію незалежної України початку ХХ ст. // Сайт Дніпропетровського НІМ ім. Д. Яворницького
• Історія паперових грошей в Україні // Дзеркало тижня. — 2001. — 22 верес.
• Покажчик видань про Г. І. Нарбута
• Січинський В. Юрій Нарбут, 1886—1920 / Володимир Січинський. — Краків ; Львів: Укр. вид-во, 1943. — 62 с.
• Білецький, Платон Олександрович Георгій Іванович Нарбут: нарис про життя і творчість / П. Білецький ; передм.: М. Рильський. — Київ: Держ. вид-во образотвор. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1959. — 47.
• Лукомский В. К. Малороссийский гербовник / В. К. Лукомский, В. Л. Модзалевский ; с рис. Е. Нарбута. — СПб. :Изд. Чернигов. дворянства 1914.
• Каталог выставки произведений Г. И. Нарбута / Рус. музей. Худож. отд.; вступ. ст. П. И. Нерадовского, Д. И. Митрохина. — Петербург: Ком. популяризации худож. изд. при Рос. акад. истории материал. культуры, 1922. — 79.
• Георгій Нарбут: посмертна вист. творів / Всеукр. іст. музей ім. Т. Шевченка. — Київ: Держвидав України, 1926. — 167 c.
• Бурачек, М. Спогади про Г. І. Нарбута / М. Бурачек // Бібліологічні вісті. — 1927. — № 1. — С. 91-101.
• Таранушенко, С. Згадка про Г. Нарбута / С. Таранушенко // Бібліологічні вісті. — 1927. — № 1. — С. 106—107.
• Зеров, М. Мої зустрічі з Г. І. Нарбутом / М. Зеров // Бібліологічні вісті. — 1927. — № 1. — С. 102—105.
• Міщенко, Г. Нарбути / Г. Міщенко // Образотворче мистецтво. — 1998. — № 2. — С. 37-41.
• З листів Г. Нарбута до В. Модзалевського // Образотворче мистецтво. — 2006. — № 2. — С. 21.
• Ковальчук, О. До 120-річя від дня народження Георгія Нарбута корифея української графічної школи / О. Ковальчук // Образотворче мистецтво. — 2006. — № 2. — С. 16-20.
• Білокінь, С. Перспективи дослідження мистецької спадщини Георгія Нарбута: до 100-річчя з дня народж. / С. Білокінь // Образотворче мистецтво. — 1986. — № 3. — С. 16-18.
• Маланюк, Є. Монументальність таланту / Є. Маланюк // Україна. — 1999. — № 11. — С. 46-47.
• Маланюк, Є. Монументальність таланту: закінчення, початок в № 11, 1999 / Є. Маланюк // Україна. — 1999. — № 12. — С. 46-47.
• Білокінь, С. Нарбут і Шевченко / С. Білокінь // Українська культура. — 2003. — № 11-12. — С. 25.
• Баліцький, П. Спогади про Нарбута / П. Баліцький // Бібліологічні вісті. — 1926. — № 3. — С. 54-59.
• Михайлів, Ю. Фрагменти спогадів про Нарбута / Ю. Михайлів // Бібліологічні вісті. — 1926. — № 3. — С. 48-53.
• Голлербах, Е. Г. Книжкові знаки І. Нарбута / Е. Г. Голлербах // Бібліологічні вісті. — 1926. — № 3. — С. 44-47.
• Голлербах, Е. Г. Нарбут, як майстер обгортки / Е. Г. Голлербах // Бібліологічні вісті. — 1926. — № 3. — С. 38-43.
• Ернст, Ф. Посмертна виставка творів Г. І. Нарбута / Ф. Ернст // Бібліологічні вісті. — 1925. — № 1-2. — С. 180.
• Михайлів, Ю. Георгій Нарбут / Ю. Михайлів // Життя й революція. — 1926. — № 10. — С. 79–92.
• Ернст, Ф. Георгій Нарбут та нова українська книга / Ф. Ернст // Бібліологічні вісті. — 1926. — № 3. — С. 5-35.
• Пам'ятковий відділ. Портрети Г. І. Нарбута / склав Ф. Ернст: К.. // Георгій Нарбут: посмерт. виставка творів / Всеукр. іст. музей ім. Т. Шевченка, 1926. — С. 149—153 : Держвидав України (Держтрест «Київ-Друк», 1-ша фото-літо-друк.).
• Каталог оригінальних творів Г. І. Нарбута / склав Ф. Ернст: К.. // Георгій Нарбут: посмерт. виставка творів / Всеукр. іст. музей ім. Т. Шевченка, 1926. — C. 89-110 : Держвидав України (Держтрест «Київ-Друк», 1-ша фото-літо-друк.).
• Бойко-Гагарін А. С. Георгій Нарбут творець грошей з національним духом / Нумізматика і Фалеристика. — № 2. — Київ, 2017. — С. 20-26.
• Кричевський, Василь. Нарбут в Українській Академії Мистецтв / Василь Кричевський // Образотворче мистецтво. — 1997. — Число 1. — С. 55–59.
• Модзалевський, В. До питання про державний герб України / В. Модзалевський, Г. Нарбут // Пам’ятки України. — 1989. — № 3. — С. 49.
• Білокінь, Сергій. Герб міста Києва / Сергій Білокінь // Пам’ятки України. — 1990. — № 3. — С. 16–17.
• Бойко, Андрій. Нарбутів ”гріх” / Андрій Бойко // Пам’ятки України. — 1990. — № 3. — C. 10–14.

• Нарбут Георгій Іванович // ЕСУ
• Нарбут Георгій Іванович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 432.
• Нарбут Юрій // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1080. — 1000 екз.
• Марко Роберт Стех «Очима культури» № 55. Про творця модерної української графіки Георгія Нарбута
• Георгий Нарбут. Война грибов. 1909.
• Георгій Нарбут в колекції Харківського художнього музею. Харків, 1973.
• Роботи Георгія Нарбута у колекції Гриньових.
• Нарбут Георгій Електронна бібліотека «Культура України»
• У пошуках літер: вперше видано "Абетку" Георгія Нарбута.