Борисоглібська ГЕС

Борисоглібська ГЕС — гідроелектростанція у Мурманській області Росії. Знаходячись після ГЕС Мелькефосс (26 МВт, Норвегія), становить нижній ступінь у каскаді на річці Патсойокі (Паз), яка витікає з озера Інарі та впадає до Варангер-фіорду (Баренцове море).

Борисоглібська ГЕС
69°38′35″ пн. ш. 30°08′15″ сх. д.
Країна	Росія
Адмінодиниця	Мурманська область
Стан	діюча
Річка	Патсойокі
Каскад	Пазький каскад
Початок будівництва	1960
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1964
Основні характеристики
Установлена потужність	56  МВт
Середнє річне виробництво	275  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	19  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Каплан
Кількість та марка турбін	2 ЛМЗ ПЛ-661-ВБ-500
Витрата через турбіни	2х174  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	2 ВГС 800/110-52
Потужність гідроагрегатів	2х28  МВт
Основні споруди
Тип греблі	бетонна контрфорсна
Висота греблі	21  м
Довжина греблі	118  м
ЛЕП	154
Власник	ТГК-1
Оператор	ВАТ «ТГК-1»
ідентифікатори і посилання
Борисоглібська ГЕС
Мапа

У межах проекту річку перекрили бетонною контрфорсною греблею висотою 21 метр та довжиною 118 метрів. Вона утворила водосховище Фоссеватн з площею поверхні 56 км² та об'ємом 330 млн м³ (корисний об'єм 27 млн м³).

Зі сховища по правобережжю прокладено дериваційний тунель довжиною 0,77 км та перетином 14х10 метрів, який переходить у два напірні водоводи довжиною по 40 метрів (в системі також працює вирівнювальний резервуар довжиною 60 метрів). У підсумку ресурс надходить до підземного машинного залу, обладнаного двома турбінами типу Каплан потужністю по 28 МВт. Вони використовують напір у 19 метрів та забезпечують виробництво 275 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода повертається у річку по двом відвідним тунелям довжиною 0,13 км та 0,16 км і відвідному каналу довжиною 0,25 км.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 154 кВ.[1]