Борис Папандопуло

Борис Папандопуло (хорв. Boris Papandopulo; 25 лютого 1906, Бад-Хоннеф — 16 жовтня 1991, Загреб) — хорватський композитор і диригент.

Борис Папандопуло
хорв. Boris Papandopulo
Основна інформація
Дата народження	25 лютого 1906(1906-02-25)[1][2][…]
Місце народження	Бад-Гоннеф, Райн-Зіг, Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Дата смерті	16 жовтня 1991(1991-10-16)[1][2] (85 років)
Місце смерті	Загреб, Хорватія[1]
Поховання	Мірогой
Громадянство	Хорватія
Професії	композитор, диригент
Освіта	Музична академія Загреба
Жанри	опера
Нагороди	Премія Владимира Назора (1968)

Навчався композиції у Франа Лхотки, Благоє Берси та інших у Музичній академії в Загребі, диригування — у Д. Фока в Академії музичного і сценічного мистецтва у Відні (1925—28). Був хоровим і симфонічним диригентом багатьох музичних товариств і оперних театрів різних міст Югославії, у тому числі Національного театру у Загребі (у 1940—45 і 1959—68 роках). Автор понад 440 творів, у тому числі кантат патріотичного змісту.

Твори

• опери — Амфітріон (1940, Загреб), Соняшник (Sunčanica, 1942, Загреб), Пісня Марули (1970, Спліт) та інші;
• балети — Жнива (Zetva, 1950, Сараєво), Доктор Атом (1966, Рієка) та інші;
• для солістів, хору і оркестру — Ораторії на релігійні тексти, світські кантати, у тому числі Стоянка, мати з Кнежеполья (Stojanka, majka Knezepoljka, 1950), Легенда про товариша Тіто (Legenda o drugu Titu, 1960), Вогняне серце (Srce od ognja, 1965);
• для оркестру — Концертна увертюра і п'єси;
• концерти (зі струнним оркестром) — 4 для фортепіано (1938—1959), 1 для клавесину (1962);
• камерно-інструментальні ансамблі;
• Додекафонічний концерт для 2 фортепіано (1961);
• хори;
• пісні з оркестром і з фортепіано;
• масові пісні;
• музика до вистав драматичного театру і кінофільмів.