Рейнська провінція

Рейнська провінція створена шляхом об'єднання Великого князівства Нижній Рейн та провінції Юліх-Клеве-Берг зі столицею в Кобленці. У військовому розподілу Німецької імперії провінція об'єднувалася разом з провінцією Гогенцоллерн.

На півночі провінція межувала з Нідерландами, на сході з прусськими провінціями Вестфалія та Гессен-Нассау, а також Великим герцогством Гессен-Дармштадт. На південному сході адміністративні кордони утворення проходили з Пфальцем (входив до Баварії), а на півдні та південному заході з Ельзасом та Лотарингією (після їхнього входження до Німецької імперії). Західна частина прусської провінції простягалася поздовж інших держав — Люксембургом, Бельгією та Нідерландами.

Карта Рейнської провінції 1905 року.

Невеличкий ексклав Ветцлар, що був затиснутий між Великими герцогствами Гессен-Нассау та Гессен-Дармштадт, адміністративно належав Рейнській провінції. Водночас, невеличкий округ Біркенфельд був анклавом Великого герцогства Ольденбург, окремої територіальної одиниці Німецької імперії.

На 1911 рік, загальна площа провінції становила 10 423 км², з півночі та південь вона простягалася на 200 км, а завширшки була максимально 90 км.

За оцінками 1905 року населення утворення було 6 435 778, зокрема 4 472 058 католицького віросповідання, 1 877 582 протестантів та 55 408 юдеїв. Лівий берег Рейну переважно населяли прибічники католицької церкви, у той час, як на правому половину населення становили протестанти. Більшість всього населення провінції були німцями, хоча декілька сіл та містечок на півночі мали громадян голландського походження. На заході та півдні поздовж кордонів (переважно в Саарланді) існували невеличкі французькі комуни, водночас в індустріальних регіонах Рура було багато вихідців з польських земель зі східних провінції імперії.

• Вільна народна держава Вюртемберг
• Королівство Баварія
• Провінція Шлезвіг-Гольштейн
• Провінція Ганновер
• Вільна держава Ольденбург
• Рейнська область