Борна Чорич

Борна Чорич (14 листопада 1996, Загреб) — хорватський тенісист,[1] був першою ракеткою світу серед юніорів. Станом на 23 березня 2015 посідав 59 місце у рейтингу ATP і був наймолодшим гравцем у топ-100.

Борна Чорич
Громадянство  Хорватія
Місце проживання Дубай,
 ОАЕ
Дата народження 14 листопада 1996(1996-11-14) (25 років)
Місце народження Загреб,
 Хорватія
Зріст 188 см
Вага 85 кг
Початок кар'єри 2013
Робоча рука права
Бекхенд дворучний
Тренер Мартін Штепанек
Призові, USD $7,585,910

Одиночний розряд

Матчів в/п 150/133
Титулів 2
Найвища позиція 12 (5 листопада 2018)
Поточна позиція 33 (20 березня 2020)
Турніри Великого шлема
Австралія 4К (2019)
Ролан Гаррос 3К (2015, 2016, 2018, 2019)
Вімблдон 2К (2015)
США 4К (2018)
Інші турніри
Олімпіада 1К (2016)

Парний розряд

Матчів в/п 4/14
Найвища позиція 413 (7 листопада 2016)
Востаннє картку оновлено: 9 серпня 2020

Кар'єра

Юніорські роки

У 2013 Чорич досяг півфіналів на Відкритому чемпіонаті Австралії та Ролан Гаррос серед юніорів, а згодом виграв Відкритий чемпіонат США, перемігши у фіналі австралійського грека Танасі Коккінакіса у трьох сетах, в результаті чого він став першою ракеткою світу серед юніорів.[2][3] У цьому ж році він почав виступи на турнірах серії ITF Futures, вигравши чотири титули: один титул у Борнмуті, два у Ізмірі та один у Лагосі.

2013

Дебют Чорича у дорослому турі випав на Кубок Девіса 2013, коли він був включений до збірної Хорватії на матч плей-оф світової групи проти збірної Великої Британії. Свій перший п'ятисетовий матч у кар'єрі він провів проти третьої ракетки світу та чинного чемпіона Вімлдону Енді Маррея. Чорич взяв тільки шість геймів, у том числі один — на подачі суперника.

У листопаді у Йокогамі він уперше взяв участь у Челенджері, де поступився у чвертьфіналі П'єру-Югу Ерберу з рахунком 6-2, 3-6, 6-7(7-9), хоча на тай-брейку мав матчевий м'яч на своїй подачі.

Стиль гри

Борна Чорич грає переважно на задній лінії. Він володіє хорошою першою подачею, має агресивний форгенд та акуратний бекгенд. Добре захищається, і не форсує свої атаки. Звичними для нього є спроби рвати ритм.[4]

Одиночний розряд: 4 (2 - 2)
Результат В–П Дата Турнір Рівень Поверхня Супротивник Рахунок
Поразка 0–1 Січ 2016 Chennai Open, Індія Серія 250 Хард Стан Вавринка 3–6, 5–7
Поразка 0–2 Кві 2016 Grand Prix Hassan II, Марокко Серія 250 Ґрунт Федеріко Дельбоніс 2–6, 4–6
Перемога 1–2 Кві 2017 Grand Prix Hassan II, Марокко Серія 250 Ґрунт Філіпп Кольшрайбер 5–7, 7–6(7–3), 7–5
Перемога 2–2 Чер 2018 Halle Open, Німеччина Серія 500 Трава Роджер Федерер 7–6(8–6), 3–6, 6–2

Фінали турнірів ITF Futures: 4 (4-0)
Статус №. Дата Турнір Покриття Суперник Рахунок
Переможець 1. 2013 Велика Британія F9, Борнмут ґрунт Деніель Кокс 6-7(4), 6-4, 6-3
Переможець 2. 2013 Туреччина F32, Ізмір хард Ензо Коко 6-7(0), 7-6(1), 7-5
Переможець 3. 2013 Туреччина F33, Ізмір хард Такер Ворстер 6-4, 6-4
Переможець 4. 2013 Нігерія F1, Лагос хард Анте Павич 6-4, 6-3

Фінали юніорських ТВШ: 1 (1-0)
Статус Рік Турнір Покриття Суперник Рахунок
Переможець 2013 US Open хард Танасі Коккінакіс 3-6, 6-3, 6-1

Примітки
  1. Profile. Процитовано 8 вересня 2013.
  2. Croatians Coric, Konjuh win junior US Open titles. The Washington Post. 8 вересня 2013. Архів оригіналу за September 8, 2013.
  3. Hrvati poharali US Open! Konjuh i Ćorić pobjednici juniorskih turnira! (Croatian). Index. 8 вересня 2013.
  4. Молодим — дорога. Хто вигравав юніорські Шоломи-2013 на сайті tribuna.com

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.