Роджер Федерер

Роджер Федерер (нім. Roger Federer; (нар. 8 серпня 1981, Базель, Швейцарія) — швейцарський тенісист-професіонал, 20-разовий чемпіон турнірів Великого шлему, олімпійський чемпіон та медаліст, шестиразовий переможець Підсумкового турніру, перша ракетка світу, семиразовий найкращий спортсмен Швейцарії (2003—2004, 2006—2007, 2012, 2014 та 2017).

Роджер Федерер
Громадянство  Швейцарія
Місце проживання  Швейцарія
Дата народження 8 серпня 1981(1981-08-08) (40 років)
Місце народження Базель,
 Швейцарія
Зріст 185 см
Вага 85 кг
Початок кар'єри 1998
Робоча рука права
Бекхенд одноручний
Тренер Іван Любичич,
Северін Люті
Призові, USD $129,946,683

Одиночний розряд

Матчів в/п 1242/271
Титулів 103
Найвища позиція 1 (2 лютого 2004)
Поточна позиція 4 (20 березня 2020)
Турніри Великого шлема
Австралія Переможець (2004, 2006, 2007, 2010, 2017, 2018)
Ролан Гаррос Переможець (2009)
Вімблдон Переможець (2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2009, 2012, 2017)
США Переможець (2004, 2005, 2006, 2007, 2008)
Інші турніри
Підсумковий турнір Переможець (2003, 2004, 2006, 2007, 2010, 2011)
Олімпіада Срібло (2012)

Парний розряд

Матчів в/п 131/92
Титулів 8
Найвища позиція 24 (9 червня 2003)
Турніри Великого шлема
Австралія 3К (2003)
Ролан Гаррос 1К (2000)
Вімблдон чвертьфінал (2000)
США 3К (2002)
Інші парні турніри
Олімпіада Золото (2008)
Востаннє картку оновлено: 6 серпня 2020

Кар'єра

За свою кар'єру виграв 20 турнірів Великого слема в одиночному розряді. Найкращий тенісист світу за рейтингом ATP в 2004, 2005, 2006, 2007 і 2009 роках. Протягом професійної кар'єри тенісиста виграв 103 турніри в одиночному і 8 — у парному розрядах. Володар Кубка Девіса (2014) в складі національної збірної Швейцарії.

2008 року здійснилася одна з мрій Федерера — в Пекіні він став олімпійським чемпіоном, хоч і в парному розряді. На Олімпіаді в Лондоні він виборов срібну медаль в одиночному розряді.

У 2009 році йому вдалося повернути собі перший номер світового рейтингу і нарешті виграти Відкритий чемпіонат Франції з тенісу.

Федерер — єдиний тенісист, який тричі вигравав одразу 3 турніри Великого шлема протягом сезону: це йому вдавалося у 2004, 2006 і 2007 роках. Завдяки перемогам на турнірах Роджер чотири рази поспіль визнавався людиною року у світі спорту в 2005, 2006, 2007, 2008.

З вересня 2003 до листопада 2007 не програвав 2 матчі поспіль.

Дуже багато спортивних експертів схиляються до визнання Роджера найкращим тенісистом усіх часів і народів.[1][2][3][4][5]

Вімблдон 2012

Роджер Федерер заснував щорічний турнір — Кубок Лейвера. Турнір названий в честь тенісної легенди — австралійського тенісиста Рода Лейвера. В Кубку Лейвера команда збірної Європи грає з командою інших частин світу. Вперше цей Кубок було розіграно в вересні 2017 році в місті Прага. Роджер Федерер взяв участь в першому турнірі і виграв Кубок Лейвера в складі команди збірної Європи.

В лютому 2018 року Роджер Федерер в п'ятий раз отримав нагороду Laureus World Sports Awards, як найкращий спортсмен попереднього (2017) року. В квітні 2018 року Федерер став першим гравцем АТР туру, який провів 700 тижнів в топ-4.

Досягнення

Після перемоги в 1/8 фіналу на турнірі серії Мастерс Mutua Madrilena Masters Madrid, в Мадриді над французьким тенісистом Джо-Вілфрідом Тсонга, Роджер очолив список тенісистів за призовими, заробленими протягом професійної кар'єри. Він обійшов у цьому списку американця Піта Сампраса.

Разом з тим Роджер є єдиним у світі тенісистом, який виходив у півфінал турнірів Великого шлема 23 рази поспіль. Всього зіграв 43 півфінали.

Також він є рекордсменом за кількістю зіграних фіналів тих таки «Великих» турнірів: на його рахунку 31 фінал (20 з них виявилися переможними), 10 разів грав в них поспіль (що також є рекордом). Зіграв у 12 фіналах на Вімблдоні.

28 перемог на турнірах серії Мастерс. 22 перемоги на турнірах серії ATP 500.

Шість разів вигравав Підсумковий турнір (п'ятий, вслід за турнірами Великого шлема, за значимістю особистий турнір у чоловічому тенісі).

Перебував у статусі першої ракетки світу знову таки рекордні 237 тижнів поспіль: з 2 лютого 2004 року по 18 серпня 2008-го.

Після втрати титулу першої ракетки світу в червні 2010-го, зупинився на позначці у 285 тижнів на чолі світового рейтингу, що лише одним пунктом поступався показнику Піта Сампраса, котрий очолював рейтинг 286 тижнів. Але повернувши це звання в липні 2012, Федерер підкорив черговий рекорд чоловічого тенісу: найбільша кількість тижнів на чолі рейтингу — 302. Загалом Роджер Федерер перебував на вершині рейтингу АТР 310 тижнів (станом на квітень 2020 року).

19 лютого 2018 року Роджер Федерер знову став першою ракеткою світу після виграшу турніру ATP 500 в Роттердамі. 18 червня 2018 року став найстаршим за віком лідером рейтингу ATP в історії (36 років 10 місяців и 10 днів).

Вшанування

Федерера шість разів називали спортсменом року Швейцарії, крім того пара Федерер/Вавринка була визнана швейцарською командою року.

На честь тенісиста названо астероїд 230975 Роджерфедерер.

Філантропія

В 2003-му році заснував фонд Роджера Федерера (англ. Roger Federer Foundation) для підтримки зубожілих дітей і полегшення їм доступу до освіти і спорту.[6][7][8]

Статистика

Історія виступів у турнірах Великого шлему
Турнір19981999200020012002200320042005200620072008200920102011201220132014201520162017201820192020УспВ-ПВ %
Australian Open A К1 3к 3к 4к 4к П ПФ П П ПФ Ф П ПФ ПФ ПФ ПФ 3к ПФ П П 4к ПФ 6 / 21 102–15 87.2
French Open A 1к 4к ЧФ 1к 1к 3к ПФ Ф Ф Ф П ЧФ Ф ПФ ЧФ 4к ЧФ A A A ПФ 1 / 18 70–17 80.5
Wimbledon A 1к 1к ЧФ 1к П П П П П Ф П ЧФ ЧФ П 2к Ф Ф ПФ П ЧФ Ф 8 / 21 101–13 88.6
US Open A К2 3к 4к 4к 4к П П П П П Ф ПФ ПФ ЧФ 4к ПФ Ф A ЧФ 4к ЧФ 5 / 19 89–14 86.4
В–П 0–0 0–2 7–4 13–4 6–4 13–3 22–1 24–2 27–1 26–1 24–3 26–2 20–3 20–4 19–3 13–4 19–4 18–4 10–2 18–1 14–2 18–4 5–1 20 / 79 362–59 86

Примітка: Федерер пройшов у наступне коло без гри в четвертому колі на US Open (2004 та 2012) й на Вімблдоні (2007), і в другому колі Australian Open (2012); це не враховано як перемоги

Фінали турнірів Великого шлему: 31 (20 титулів, 11 фіналів)
Результат Рік Турнір Поверхня Супротивник Рахунок
Перемога2003WimbledonТрава Марк Філіппуссіс7–6(7–5), 6–2, 7–6(7–3)
Перемога2004Australian OpenХард Марат Сафін7–6(7–3), 6–4, 6–2
Перемога2004Wimbledon (2)Трава Енді Роддік4–6, 7–5, 7–6(7–3), 6–4
Перемога2004US OpenХард Ллейтон Г'юїтт6–0, 7–6(7–3), 6–0
Перемога2005Wimbledon (3)Трава Енді Роддік6–2, 7–6(7–2), 6–4
Перемога2005US Open (2)Хард Андре Агассі6–3, 2–6, 7–6(7–1), 6–1
Перемога2006Australian Open (2)Хард Маркос Багдатіс5–7, 7–5, 6–0, 6–2
Поразка2006French OpenҐрунт Рафаель Надаль6–1, 1–6, 4–6, 6–7(4–7)
Перемога2006Wimbledon (4)Трава Рафаель Надаль6–0, 7–6(7–5), 6–7(2–7), 6–3
Перемога2006US Open (3)Хард Енді Роддік6–2, 4–6, 7–5, 6–1
Перемога2007Australian Open (3)Хард Фернандо Гонсалес7–6(7–2), 6–4, 6–4
Поразка2007French OpenҐрунт Рафаель Надаль3–6, 6–4, 3–6, 4–6
Перемога2007Wimbledon (5)Трава Рафаель Надаль7–6(9–7), 4–6, 7–6(7–3), 2–6, 6–2
Перемога2007US Open (4)Хард Новак Джокович7–6(7–4), 7–6(7–2), 6–4
Поразка2008French OpenҐрунт Рафаель Надаль1–6, 3–6, 0–6
Поразка2008WimbledonТрава Рафаель Надаль4–6, 4–6, 7–6(7–5), 7–6(10–8), 7–9
Перемога2008US Open (5)Хард Енді Маррей6–2, 7–5, 6–2
Поразка2009Australian OpenХард Рафаель Надаль5–7, 6–3, 6–7(3–7), 6–3, 2–6
Перемога2009French OpenҐрунт Робін Седерлінг6–1, 7–6(7–1), 6–4
Перемога2009Wimbledon (6)Трава Енді Роддік5–7, 7–6(8–6), 7–6(7–5), 3–6, 16–14
Поразка2009US OpenХард Хуан Мартін дель Потро6–3, 6–7(5–7), 6–4, 6–7(4–7), 2–6
Перемога2010Australian Open (4)Хард Енді Маррей6–3, 6–4, 7–6(13–11)
Поразка2011French OpenҐрунт Рафаель Надаль5–7, 6–7(3–7), 7–5, 1–6
Перемога2012Wimbledon (7)Трава Енді Маррей4–6, 7–5, 6–3, 6–4
Поразка2014WimbledonТрава Новак Джокович7–6(9–7), 4–6, 6–7(4–7), 7–5, 4–6
Поразка2015WimbledonТрава Новак Джокович6–7(1–7), 7–6(12–10), 4–6, 3–6
Поразка2015US OpenХард Новак Джокович4–6, 7–5, 4–6, 4–6
Перемога2017Australian Open (5)Хард Рафаель Надаль6–4, 3–6, 6–1, 3–6, 6–3
Перемога2017Wimbledon (8)Трава Марін Чилич6–3, 6–1, 6–4
Перемога2018Australian Open (6)Хард Марін Чилич6–2, 6–7(5–7), 6–3, 3–6, 6–1
Поразка2019WimbledonТрава Новак Джокович6–7(1–7), 7–6(12–10), 4–6, 3–6

Виноски
  1. Roddick: Federer might be greatest ever. The Associated Press. 2005-07-03. Процитовано 2 березня 2007.
  2. Federer inspires comparisons to all-time greats. The Associated Press. 2004-09-12. Процитовано 2 березня 2007.
  3. 4-In-A-Row For Federer. The Associated Press. 2006-07-09. Процитовано 2 березня 2007.
  4. Sarkar, Pritha (2005-07-04). Greatness beckons Federer. Reuters. Процитовано 2 березня 2007.
  5. Collins, Bud (2005-07-03). Federer Simply In a League of His Own. MSNBC Website (MSNBC.COM). Процитовано 9 квітня 2007.
  6. Roger Federer Foundation To Support Children And Young People in South Africa. Roger Federer Official Website. 28 травня 2004. Архів оригіналу за 11 серпня 2012. Процитовано 5 січня 2015.
  7. Roger Federer Foundation Mission. Roger Federer Foundation. Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 5 лютого 2012.
  8. Les Roopanarine (30 листопада 2012). Roger Federer Foundation aiming for maximum impact with minimum spin. The Guardian (London).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.