Борушенко Оксана Павлівна
Доктор Боруше́нко Окса́на Па́влівна (близько 1936, містечко Бариш, нині село, Бучацький район / 9 квітня 1939, Варшава — 5 січня 2020, Куритиба, Бразилія) — бразильський вчений-історик українського походження. Доктор історії в УВУ (1972). Доктор економіки (1963) та історії (1972), професор.
| Оксана Павлівна Борушенко | |
|---|---|
 Борушенки (батьки — сидять, Оксана — зліва) | |
| Народилася |
9 квітня 1939 або 1936 Бариш, Бучацький район, Тернопільська область, СРСР |
| Померла |
5 січня 2020 Куритиба, Бразилія |
| Країна |
 Бразилія |
| Національність | українка |
| Діяльність | історикиня |
| Alma mater | Федеральний університет Парани |
| Галузь | історик |
| Посада | професор |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор економіки та історії |
| Батько | Борушенко Павло |
| Брати, сестри | Борушенко-Моро Лариса Павлівна |
| Нагороди |
 |
Життєпис
Народилася, за одними даними, близько 1936 року в містечку Бариш Бучацького повіту ЗУНР, окупованої Польщею (нині село Бучацького району Тернопільської області, Україна).[1] За іншими — 9 квітня 1939 року в м. Варшава, нині Польща. Дочка Павла Борушенка, сестра Лариси Борушенко-Моро.
Закінчила Федеральний університет Парани (м. Куритиба, Бразилія; 1963 р.).
Працювала професором департаменту історії Федерального університету Парани (1967—1992). Одночасно була консультантом секретаріату вищої освіти при Федеральному мінстерстві освіти Бразилії (1986—1992). З 1995 р. — директор Історико-культурної спадщини управи Куритиби. Культурно-освітній референт, секретар Українського бразильського центру репрезентації; голова жіночої організації при Хліборобсько-освітньому союзі.
З 1973 р. очолює кафедру новітньої історії у Федеральному університеті Парани[2].
Досліджує історію слов'янських народів; методологію соціально-історичних досліджень; історію еміграційних рухів, зокрема історію еміграції українців у Бразилію.
Нагороди
- Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (18 серпня 2009 року) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, популяризацію її історичної спадщини і сучасних досягнень та з нагоди 18-ї річниці незалежності України[3]
Праці
- Os Ucranianos // Boletim information da Casa Romārio Martins. Curitiba, 1981
- Política imigratória // In idéias em Debate 5. Biblioteca Pública do Paraná. Paraná, 1986;
- Imigração Ucraniana no Brasil // In Festschrift für Hermann Kellenbenz. Kommission bei Klett-Cota. Nürenberg, 1982;
- A imigrante Ucraniana em prosa e verso, in Hestöria: Questões & Debates. Curitiba, 1988;
- Um microcosmos Ucraniano na Baviera // In Anais da IX Reunião da S. B. P. H. Curitiba, 1990.
- Наші поселенці в Аргентині // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник.[4]
- Наші поселенці в Бразилії // Бучач і Бучаччина[5].
Примітки
- Дуда І. Борушенко Оксана Павлівна… — С. 175.
- Відомості про учасників конференції. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 26 листопада 2013.
- Указ президента України №623/2009. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 15 березня 2021.
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 714—719.
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 719—728.
Джерела
- Дуда І. Борушенко Оксана Павлівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 175. — ISBN 966-528-197-6.
- Железняк М. Борушенко Оксана Павлівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 375. — ISBN 966-02-2682-9.