Боянська культура
Боян (Boian) — археологічна культура епохи неоліту (4-е тис. до. н. е.), яка існувала на теренах Молдови, Румунії і Болгарії. Названа по осаді на озері Боян у Румунії. Також відома як культура Джуєшть-Маріца, Маріца або Боян-Маріца-Караново V. Разом зі спорідненою трипільскою, належала до кругу культур линійно-стрічкової кераміки[1].
Локалізація
Ця культура склалася у низинах Дунаю і на ранній фазі (для якої відомо близько 30 осад) займала головним чином центральні райони Мунтенії. Пізніше її ареал різко розширюється (близько 110 осад), охоплюючи терен від Олта до устя Сірета і південно-східної Трансильванії.
Зв'язки
Культура Боян відіграла важливу роль у формуванні археологічної культури Гумельниця.
На останніх етапах існування відбулося змішування з культурою Ведастра.
Матеріальна культура
Знайдені залишки осад, орнаментована кераміка. Господарство: землеробство, скотарство, мисливство, рибальство. Для культури Боян характерна чорная і сіра лощена кераміка з поглибленим орнаментом, часто заповненим білою пастою. На пізніх етапах з'являється білий і графітовий розпис, характерні статуетки з кістки і глини. Серед знарядь особливий інтерес представляють кам'яні колодковидні топори.
Примітки
- Кузьмин А. Г. Из предыстории народов Европы Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine..